Де і як у Києві зараз борються з зсувами
Нині у Києві активно приводять до ладу велику туристичну зону на схилах Дніпра. Це й парк «Володимирська гірка», й сходи від Пейзажної алеї до Гончарів, будуватимуть пішохідний місток через Володимирський узвіз. Розпочато роботи на будівництві ІІ черги Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» на вул. Лаврській. Тобто будівельні роботи ведуть на зсувонебезпечних ділянках міста. Чи будуть вони безпечними для людей?
Зараз, аби укріпити гори на так званому другому зсувному цирку, спеціалісти КП «СУППР» завершують складну роботу. Кілька років тому біля Паркового мосту стався зсув ґрунту, але тепер тут прокладені системи, що відводять воду, збудована підпірна стіна. Поряд проходить нова велосипедна доріжка, опоряджено підходи до пішохідного мосту. Ця місцина стала привабливою для відпочиваючих і безпечною. Нині повним ходом йде проектування прогулянкового мосту з Володимирської гірки до Арки дружби народів.
-Під час реконструкції парку «Володимирська гірка» й нині, одночасно з спорудженням сходів до урочища Гончари, довелося добряче поритися під землею. Тому, що тут було змінено рельєф схилу і довелося провести додаткові протизсувні роботи, реконструювати розгалужену дренажно-штольневу систему №3 - говорить директор КП «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт» (СУППР) Анатолій Бойко. – В тілі гір під цими об’єктами знаходяться багато підземних споруд. Як там під землею працюють штольні – збирають воду можете побачити самі (дивіться ексклюзивне відео від «Вечірки» нижче). Крім того, за проектом, в нинішньому році Пейзажну алею з’єднають гарним сквером з вулицею Великою Житомирською.
-Чи немає у вас побоювань щодо стійкості схилу Замкової гори, де споруджують скандальний готель на Андріївському узвозі, 14-16?
- Зараз побоювань вже немає, а раніше там були проблеми. Забудовник на 90 відсотків виконав технічні умови по укріпленню гори. Треба, щоб він довів роботу до кінця. Але ми взагалі проти того, аби будували на столичних пагорбах: завжди є загроза, що видані нами технічні умови на протизсувні роботи не будуть виконані забудовниками, що на цій стратегічній роботі намагатимуться зекономити кошти. Адже протизсувні роботи на столичних пагорбах – хоч на Совках, хоч на Батиєвій горі чи Печерську – це 30 відсотків вартості всього будівництва. Перевірити, як будівельники відводять воду на своїх ділянках дуже важко. За паркан просто нікого не пускають, мотивуючи тим, що це приватна територія.
- Якраз над будівлею КП «СУППР» над Богуславським узвозом, хтось поклав око на стрімкі схили Татарки, хочуть знести старі дерева на самісінькому пагорбі й влаштувати на ньому висотки…
- На жаль, новобудов на пагорбах у Києві планується багато. Доводиться постійно й наполегливо роз’яснювати забудовникам, що треба ретельно виконати весь комплекс протизсувних робіт. А потім постійно слідкувати за водоносними комунікаціями, чого в столиці ніхто не робить. Але краще б будівельники не лізли на пагорби взагалі. Кожної весни зростають ризики перенасичення ґрунтів водою та активізації зсувних процесів на схилах. Кожного разу нагадуємо: для уникнення аварійних ситуацій, усім землекористувачам, керівникам підприємств, власникам земельних ділянок, розташованих у зсувонебезпечній та зсувній зонах, необхідно дотримуватись вимог протизсувного режиму. Однак вони недбало ставляться до наших нагадувань.
Зараз у Києві 147 небезпечних ділянок, за якими ведемо постійний нагляд. Після катастрофічно сніжної весни 2013 року, коли на 40 сантиметрів у глиб були розріджені талою водою ґрунти, почалися опливини, виникло 12 зон небезпеки, яким привласнили статус надзвичайних ситуацій регіонального значення.
Нині завершується укріплення схилів на вулиці Радченко, біля будинку на проспекті Лобановського,14. Біля кар’єрного озера Глинка, що поблизу Либідської площі, постійно працюємо вже 10 років. Тут, нагадаю, проходять важливі комунікації, тому. як ні де інде, слідкуємо й виконуємо роботи. На двох об’єктах, розташованих на Батиєвій горі та на Подолі, беремо участь у виконанні протизсувних заходів, згідно договорів. У квітні укріпили схил на Воздвиженській вулиці, де були опливини ґрунту. Важливими для нас є також зсувні об’єкти у Миша́лівській балці біля колишніх кар’єрів, які стали озерами, на вулицях Буковинській, Адмірала Ушакова, біля Моторного провулку. Рятуємо після дощів схили озера на Сирці.
-Об’єкт державного значення на схилах Дніпра – Меморіал і майбутній Музей Голодомору. Там перед будівництвом, яке планується розпочати цього року, вже були укріплені схили?
- Першу чергу завдань виконали. Там, на ділянці майбутнього музею, роботи ще будуть серйозні, аж до Дніпровського узвозу.
В тому районі, біля обеліску Слави, трапляються просідання ґрунту. Це тому, що раніше на цьому місці був ліс. Потім частину дерев знесли, оскільки колишнє керівництво УРСР захотіло, щоб з Дніпровського узвозу було видно Лавру. Рельєф біля Фестивальної алеї спланували, а під обеліск Слави влаштували насип та укіс з піску і під землею проклали дренажні системи. Останню з них, що перехоплює воду від старої дренажної системи, завершили тільки у 2008 році! Сходи від обеліску вниз часто страждали від деформацій і руйнування. Нині є проект їх повної реконструкції. Біля того місця є один секрет: за дитячим майданчиком густо росте вологолюбивий очерет. Звідки там на схилі волога? Дослідили й з’ясували, що протікання комунікацій немає, а підземні водні потоки, що йдуть з боку вулиці Лаврської, є. От ми їх тепер постійно «ловимо» й випускаємо у дренажні галереї.
Фото, відео Марія Лисенко, "Вечірній Київ"
Дивіться також відео від "Вечірки", як будують сходи з Пейзажної алеї до урочища Гончарі