День народження Богдана Бенюка і сто тисяч оплесків
Народний артист України, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Богдан Бенюк відсвяткував свій 61-й день народження у ролі Герасима Калитки
«...українцю земля дає радість буття і самоствердження, змушує жити, народжувати дітей і мріяти, але нестримне бажання до оволодіння нею - його ж тяжкий хрест.
Класика української драматургії - вистава «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого вражає своєю актуальністю та іронічною відвертістю в розкритті національних характерів. Здається, що все – про сьогоднішній день.
До Театру на Подолі й так не можна потрапити без бою – квитки на будь-яку виставу замовляються за місяць. А тим паче, коли там грає Богдан Бенюк. Та ще й до того ж – День Києва. І - унікальні «Сто тисяч»! Тож на Андріївському узвозі, де вирував святковий ярмарок, лунали єврейські й українські пісні, вирувало торговище, утворився ще один людський потік – до Театру на Подолі. Одні питали зайвого квиточка, інші намагалися розжалобити охоронця, ще інші сподівалися на вдачу кидалися на груди художньому керівнику театру Віталію Малахову, який мав необережність виткнутися з дверей (і де кому навіть вдавалося доторкнутися до хвоста Мельпомени).
Богдан Бенюк кометою пролетів до Театру, намагаючись ні на кого не піднімати очей, десь за півгодини до початку вистави – ошелешені шанувальники не встигли навіть зорієнтуватися й учепитися в свого кумира.
… З перших же акордів і слів зал поринув у світ класики, раз-по-раз вибухуючи оплесками й сміхом. І раптом – неочікуваний пасаж: після слів Герасима Калитки (у виконанні Бенюка), які він промовляє, лежачи на даху повітки, під зоряним небом: «Чия земля? Калитчина! Чия планета Земля?» - десь із піднебесся розноситься голос: «Богдана Бенюка!». І згори, на линві, спускається посланець з величезною пляшкою шампанського. А вся акторська трупа виконує здравницю «Многіє літа» шанованому колезі. Разом із глядачами і шаленими оплесками. А за кілька хвилин, Бенюк, подякувавши за вітання, ніби нічого й не трапилося, продовжує перервану виставу. Все було настільки органічно, що мало не до сліз!
До речі, саме цією комедією 11 листопада минулого року Театр на Подолі відкривав свою нову, стаціонарну сцену.
- У скандальному театрі на Подолі нарешті прем’єра. Чому це добре і чому я тішуся? – сказав тоді перед виставою народний артист України Богдан Бенюк, - По-перше, прем’єра одного з найкрутіших театральних режисерів країни Віталія Малахова – це завжди добре. Тут без коментарів. По-друге, надсучасна хай-тек споруда із пандусами та технологічною сценою посеред архітектури Андріївського узвозу може комусь подобатись чи не подобатись, та це поки ледь не єдина споруда на всій вулиці у нормальному, бодай не в аварійному стані. У світі еклектика в архітектурі - тренд ще з часів Ейфелевої вежі і мистецького центру Помпіду. По-третє, вся команда театру з гумором ставилася до ненависті та заборон. У театру є навіть свій аккаунт у фейсбуці і це справжнє комедійне шоу. Гарний рецепт виживання у скрутні часи. Образ Калитки мені по-особливому близький. Із дитинства здавалося, що це єдиний живий персонаж у п’єсі. Пам’ятаю, ще в школі говорили, що це негативний персонаж. Я ніколи з цим не погоджувався. Насправді в його характері є навіть шляхетні риси. Інша справа, що він піддався на спокусу заробити гроші не чесним шляхом, а це вже не добре. У наш час теж дуже багато хто піддається на таку спокусу, які це може мати наслідки, видно з вистави. Я люблю Калитку, як і всіх інших своїх героїв, намагаюся знайти в них позитивні риси. Змінювався я, змінювався і мій герой, набирав життєвого досвіду і розуму, відкривав для глядачів нові горизонти», - додає виконавець головної ролі.
Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця, – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook!