100 років тому: як велосипеди вплинули на життя міста
Сьогодні у Києві прокладаються велосипедні доріжки і все більше людей в літній час з задоволенням пересідають на двоколісний транспорт. Втім, велокультура в місті існує з часів Російської імперії. Про Київське товариство велосипедистів-любителів, його видатних членів, улюблені маршрути та інновації в одязі, які приніс велосипед, розповідає вулична виставка "Велобум 1890-х".
Стенди експозиції розташувалися на території Національного історичного музею України з боку Десятинного провулку. Вони знайомлять з історичними свідченнями про Київ напередодні появи автомобілів, де найпрестижнішим видом індивідуального транспорту був велосипед.
- Київське товариство велосипедистів-любителів з'явилося в 1891 році, коли дійшла мода на велосипеди з Європи та Америки. І велосипедна їзда розглядалася скоріше як елітарне дозвілля. Товариство було багатим, престижним і впливовим, включало понад 350 чоловіків, які посідали найвищий статус в місті,- розповіла кураторка виставки, історик Ольга Мартинюк. - На велогонках видавали справжні золоті і срібні медалі, перегони супроводжував військовий оркестр. Товариство мало власне приміщення на Хрещатику, у будинку на розі з Лютеранською, а також літню резиденцію на Борщагівці. Між катанням і навчанням члени товариства грали в карти, і цим забезпечували більшу половину прибутку товариства, до 40 тисяч рублів. З цієї суми фінансувалися велоперегони,власний велопарк. Змагання були видовищними, супроводжувалися майже цирковими виступами. Наприклад,приїжджі ковбої показували трюки на велосипедах і конях.
Серед київських велосипедистів було чимало видатних особистостей. Михайло Підгорський та барон Максим Штейнгель, власники будинків на Ярославовому валу, Август Стробль, який створив першу марку київського фортепіано, живописець Владислав Галімський, викладач у школі Мурашко, музикант Бернгард Каульфус, який заснував магазин продажу велосипедів на Хрещатику і написав інструкцію, як їздити та доглядати за велосипедом. А ще Станіслав Ромішевський, голова Садової комісії Київської управи, який ініціював створення першого дитячого майданчику біля Михайлівського монастиря, спланував парк Пушкіна з велосипедними доріжками, та Михайло Чубинський, який виклав правові постулати української незалежності.
З маршрутами по місту і за містом знайомлять мапи, складені на основі історичних даних.
- Поїздки були досить тривалими - до Бердичева, Житомира, Умані, Одеси, Санкт-Петербургу. Однак тодішні велосипедисти описують їх з легкістю, бо певно краще було діставатися велосипедом, аніж екіпажем чи конем. Один киянин навіть поставив рекорд - здійснив поїздку з Санкт-Петербургу через Київ до Парижу,- продовжує Ольга Мартинюк. - Не обходилося і безконфліктів на дорозі. Був випадок, коли велосипедист наїхав на гувернантку з дитиною і зник. Це викликало шалене обурення. З'явився рух за дисциплінування велосипедної їзди. І закінчилося це створенням правил для велосипедистів: їм заборонялося їздити в неналежному одязі, поруч з пішою ходою, регулювалися правила об'їзду екіпажів, подання сигналу. До речі,дозвіл на поїздки видавало лише товариство велосипедистів.
Велосипеди в той час на наших теренах не вироблялися, їх імпортували з-за кордону. Але цей вид транспорту позначився навіть на вбранні.
- Велосипеди спонукали жінок одягнути штани, адже поділ довгої спідниці потрапляв в ланцюг. Зміни торкнулися і чоловічого одягу - зокрема нижньої білизни, яка не сковувала. Вважалося, що людина, яка їде на велосипеді, має вільно дихати і рухатися. Велосипедисти вдягали вовняний одяг темного кольору,щоб не було видно бруду. А голову від сонця закривали кашкетами, які прийшли від кінних наїзників, - пояснила кураторка виставки. - Членами товариства були лише чоловіки, але жінки також активно їздили на велосипедах. Для них пропонували спочатку триколісники, а потім жіночі моделі з вигнутою рамою. Після велобуму сталася демократизація велосипедної їзди, зміна ролі цього транспорту - його стали використовувати поштарі, лікарі. Велосипедні змагання і естафети стали дуже популярними,але й політизованими, особливо в сталінські часи, коли велосипед був синонімом підготовки до військової мобілізації.
Експозиція відкрита до 29 травня.
Cьогодні: велоконцепція та нові маршрути
8 лютого Київрада ухвалила Концепцію розвитку велосипедної інфраструктури в місті Києві, яка допоможе інтегрувати велосипед у транспортну інфрастуктуру.
- Місто зацікавлене в появі якісної велосипедної мережі. У 2018 році ми добудовуємо маршрут “Троєщина-Центр”, це 8 км велодоріжок. Також проектуємо три веломаршрути: Оболонь – Поділ, Солом’янка – Центр та Виноградар – Центр, які поєднають спальні райони з середмістям. Крім того, облаштування велосипедних смуг чи доріжок є обов’язковою умовою при підготовці проектно-кошторисної документації на будівництво, реконструкцію та капітальні ремонти доріг, - розповіла представниця Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Анна Даниленко.
Популяризацією велосипедів та розвитком інфраструктури займається також Асоціація велосипедистів Києва, якій вже 10 років.
- Двічі на рік ми проводимо акцію "Велосипедом на роботу". Також започаткували кампанію "Будуй велодоріжку". Кожен охочий може подивитися карту капремонтів та реконструкцій вулиць міста на 2018 рік та написати звернення щодо будівництва велодоріжки, - поділилася медіакоординаторка Асоціації велосипедистів Києві Марина Блудша.- Навесні та восени ми проводимо підрахунок велосипедистів, коли одночасно на 20 перехрестях Києва відстежуємо, як вони рухаються. На жаль, половина їздить по тротуарах, тому що немає велодоріжок. Інтегрування велосипедів в транспортну інфраструктуру звільнить від цього явища тротуари міста.
Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця, – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook!