Молодий театр відсвяткував 100 років

Молодий театр відзначає 100-річний ювілей. 24 вересня 1917 року в Києві розпочав свою діяльність Молодий театр під керівництвом Леся Курбаса. 21 травня 1918 року написано й опубліковано в друкарні «Прогрес» окремою брошурою – Статут Товариства на вірі «Молодий театр у Києві». Життя Молодого театру ділиться на два періоди: 1916-1919 і 1979 – донині.
- 100-річчя Молодого театру Леся Курбаса мав би святкуватикожен театр України, - зазначає художній керівник театру Андрій Білоус, - Якщо простежити історію, то можна побачити тісний зв'язок багатьох театрів і акторів з Молодим. Саме з цього театрального колективу почалося багато радянських українських театрів. Понад 50 акторів і режисерів сучасного Молодого театру мають духовний, а то й кровний зв'язок із театром Леся Курбаса.
У 1870 році садибу на вулиці Прорізна, 17 придбав "під спорудження мурованого будинку" Микола Григорович-Барський. Через 3 роки проект будинку на два поверхи склав архітектор П. Федоров. У 1902-ому додали третій поверх. У 1912-1913 роках за проектом цивільного інженера О. Гілевича здійснили нову реконструкцію, добудувавши четвертий, а фасад декорували в стилі модерн. До появи в ньому Молодого театру, будинок функціонував як прибутковий, на першому поверсі розміщувалися крамниці.
Перша зустріч Леся Курбаса і членів театрального гуртка відбулася 18-го травня 1916 року. Вже за рік плідної співпраці режисера і студії “Молодого театру” у Лук’янівському народному домі вони ставлять виставу “Базар” за п’єсою Володимира Винниченка. Свій перший сезон театр відкрив цього ж року восени. 24-го вересня ще не зареєстрований “Молодий театр” зіграв “Чорна Пантера і Білий Медвідь”. Безпрецедентною подією того часу став друк 21-го травня 1918 року окремою брошурою “документу, якого доти не мав жоден український театр” – Статуту Товариства на вірі “Молодий театр у Києві”.
Курбас вбачав можливість опанування акторами всього напрацьованого світового театрального досвіду. Саме це, на його думку, спричиняло появу нового універсального актора і як результат - нового українського театру. У 1919 році Радянська влада націоналізувала і, фактично, ліквідувала Молодий театр, коли об’єднала його з Державним драматичним театром і перейменувала на Перший театр Української Радянської Республіки імені Шевченка. Це був адміністративний акт, який ламав усі плани й сподівання, колектив втратив право вибору свого власного творчого шляху. Робота в театрі припинилася. Але цих двох років вистачило аби Молодий зчинив справжню революцію у театральному світі молодої України. Під орудою Курбаса, Молодий оголосив війну театральній рутині, штампам, художній безхребетності.
У 1979 році наказом Міністерства культури УРСР було створено Молодіжний театр. Спочатку вистави Молодіжного театру гралися у БК «Метробуд» (вул. Прорізна, 8). Першу виставу "… З весною я до тебе повернусь!" зіграли 26 квітня 1980 року. Через 6 років Молодіжний театр переїхав у будинок на вулиці Прорізна 17, а в 1995 році театр отримав назву Молодий. Таким чином було з'єднано розірваний історичний ланцюг часу, і Молодий театр Леся Курбаса продовжив своє життя там, де і народився.
- Сьогодні ми покажемо виставу-спогад, як дерево Молодого театру за часів Курбаса проросло у сучасність. Ми спробуємо передати дух того театру за аналізом архівних документів. Зокрема якими були пріоритети тих часів. А пріоритетом була побудова національного, але європейського театру, – сказав на прес-конференції художній керівник Молодого Андрій Білоус, - За роки існування театру неодноразово змінювалися його керівники. Серед них Олександр Заболотний, Микола Мерзлікін, Володимир Оглоблін, Валентин Козьменко-Делінде. Особливе місце серед його очільників посідає Віктор Шулаков, створивши «За двома зайцями» Михайла Старицького і «Сватання на Гончарівці», що стали візитівкою Молодого. Остання вистава й досі у діючому репертуарі театру, попри понад 30-літній вік. За цей час її зіграли більше 600 разів.Завдяки Лесеві Танюку відбулося переселення Молодіжного до нинішньої споруди та присвоєння назви Молодий. Він також здійснив постановку низки вистав, серед яких славнозвісний «Революційний етюд». Станіслав Мойсеєвпоставив найвідоміші вистави «Дон Жуан», «РехуВілійЗор», «Четверта сестра», «Московіада», «Дядя Ваня», які швидко здобули славу. Завдяки політиці С. Мойсеєва театр активно реформувався, оновився репертуар, були запрошені закордонні режисери, налагодилися зв'язки з театрами сусідніх країн. Молодий брав активну участь у різноманітних фестивалях в Україні і за кордоном.
З 2012 року художній керівник театру - Андрій Білоус. Молодий режисер збільшує кількість прем’єр до 10-ти за сезон, активно реалізує підтримку нового покоління режисерів, суттєво реконструює будівлю театру, запускає потужний механізм гастрольної та фестивальної діяльності. Крім основної та камерної сцени, в театрі у 2014 році відкривається третій ігровий майданчик - мікросцена для режисерських і акторських дебютів. Як і за часів Курбаса, вистави вирізняються різними стилями, формою і тематикою. Молодий стає місцем творчих зустрічей, різноманітних проектів, осередком театрального студентства, місцем спроб і перших творчих перемог, адже поряд із досвідченими акторами в театрі активно виховується молодь.
Художній керівник зазначив, що в КМДА розглядають питання щодо надання Молодому театру статусу національного. Столична мерія порушила це питання перед Кабінетом Міністрів.
- Нам тут дехто закидає, що ми, мовляв, «у цьому приміщенні лише квартиранти, що ми привласнили чуже ім’я й чуже приміщення». Але ми переконані, що наша робота зараз, а також історія театру, має національне значення. Тому ми маємо право претендувати на це почесне звання, – додав художній керівник.
Готуючись до знакового ювілею, колектив театру планує відкрити Музей Молодого театру. Поки що в холі камерної сцени театру відкрили невеличку експозицію, яка присвячена життю театру у 1916-1919 роки. На ній представлені фотокартки, розклад роботи тогочасного театру, записи Леся Курбаса, Статут Молодого театру, Маніфест до глядачів, спогади акторів тощо.
- Ми довго сиділи в архівах, музеях, шукали матеріали, аналізували. Їх збереглося багато, тому глядачам буде, що побачити і почитати. Ця інформація не втратила своєї актуальності навіть за 100 років. Згодом експозиція розшириться до меж музею”, – розповів художній керівник. Зараз театр збирає повні зали, їздить на гастролі Україною, але на жаль, не має фінансової можливості для участі в закордонних гастролях і фестивалях. “Ми маємо таких глядачів, які можуть у 20-е прийти на одну і ту ж виставу. Сьогодні театр “на повних парах несеться” до мети – стати найкращим, – повідомив Андрій Білоус.
У 2014 році театр стає членом Європейської театральної конвенції, бере участь у міжнародних проектах, налагоджує комунікації з європейськими театрами та режисерами. Реалізується головне завдання, яке ставив перед Молодим театром Лесь Курбас, - інтеграція українського театру в європейський культурний простір.
Нагадаємо, в Андріївській церкві взялися за унікальні твори з іконостасу Растреллі.
Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook