Гроші люблять рахунок: як контролюють використання бюджетних коштів

Чимало змін відбулося за роки нашої новітньої історії в контрольно-ревізійній царині  України. Державний орган, який опікується цими питаннями  самостійно почав працювати та розвиватися ще чверть століття тому, на початку 90-х. Спочатку як контрольно-ревізійне управління, з відповідними територіальними управліннями в областях. У 2011 році КРУ було реформоване у Державну фінансову інспекцію. А з жовтня 2015-го цей орган влади почав називатися Державною аудиторською службою України. 

Про сучасну організаційну структуру Держаудитслужби, зокрема, її Північного офісу, який розташований в Києві, про алгоритм роботи із забезпечення контролю за використанням та збереженням матеріальних і  фінансових ресурсів держави, заходи з усунення порушень та їх запобігання «Вечірці» розповів керівник Офісу Олександр Карабанов. 

– Олександре Вікторовичу, що ще можете сказати про організацію та поточну діяльність Держаудитслужби України та столичного офісу?
– Два роки тому, у квітні 2016-го, на базі територіальних управлінь  і структурних підрозділів областей утворені  п’ять територіальних офісів служби. Північний – з центром у Києві, Південний, який знаходиться в  Одесі, Західний – з центром у Львові, Східний – прив’язаний до міста Дніпра та Північно-Східний, з пропискою у Харкові. 

– Кажуть, своя сорочка ближче до тіла… Акцентуйте увагу на Північному офісі, розташованого в Києві? Які ще території він включає?
– Офіс об’єднав фінансові інспекції Києва, Київської області та чотирьох суміжних областей. Вони є структурними підрозділами, що перебувають в нашому оперативному управлінні. Це – Вінницька, Житомирська, Черкаська та Чернігівська… Вони самостійно здійснюють контрольно-ревізійну роботу. Ми забезпечуємо їх фінансово, вирішуємо деякі організаційні, кадрові та інші питання.      

– Що важливе та корисне для держави, Києва та київської громади вдалося зробити фахівцям Північного офісу, скажімо, за останній рік-півтора?
– Ключовим у вашому запитанні є словосполучення «важливе та корисне»… Дуже важливим для нас та, безумовно, корисним для нашої держави і її столиці є перманентне здійснення контролю за використанням та збереженням матеріальних,  фінансових ресурсів. Встановлюємо порушення,  вживаючи в межах повноважень заходів для того, щоб усунути виявлені під час здійснення державного фінансового контролю порушення чинного законодавства. З подальшим зверненням до суду та притягненням до відповідальності винних осіб, поверненням коштів в бюджет…
Щоправда,  нинішній час вимагає від нас змін акцентів діяльності… На попередження, недопущення порушень та неефективного використання державних ресурсів. Передусім, шляхом посилення заходів попереднього та поточного контролю.

– З огляду на це, що сьогодні є пріоритетним у вашій діяльності? 
– Пріоритетним інструментом ефективного фінансового управління та контролю, оцінки законності та ефективності використання державних коштів та ресурсів вбачаємо не в кількості здійснених ревізій. На передньому плані – поглиблені та грамотні аудити. Хоча, звісно, це не заперечує і не відміняє планових ревізій і контрольних перевірок… Адже за їх результатами наші фахівці встановлюють порушення, що призвели до матеріальних втрат.

– Яку кількість таких втрат за минулий рік було встановлено на підприємствах, в установах та організаціях, які фінансуються з міського бюджету, або які використовують комунальне майно, яке є власністю громади?
– Торік фахівці апарату Офісу, яких у нас майже 300 осіб, провели у столиці 33 контрольні заходи. Зокрема, 28 ревізій, 2 перевірки державних закупівель та 3 аудити. Було встановлено чимало порушень, які призвели до втрат на загальну суму майже 18 млн грн. На жаль, втрат виявилося не менше, ніж за результатами контрольних заходів попереднього року.

– Відомо, що будь-яка проблема чи порушення обов’язково має конкретну адресу ба навіть прізвище. Кого ж найчастіше доводилося турбувати контрольно-ревізійними заходами?
– Найбільше їх було проведено в закладах сфери охорони здоров’я столиці. Якщо бути точним, то 14.  Виявлено серйозні порушення, що призвели до втрат на суму понад 6 млн грн. Другу сходинку в цьому своєрідному рейтингу посідають 12 комунальних підприємств міста. Тут сума аналогічних порушень склала понад 8 млн грн.

– А кого ще перевіряли? 
– Три контрольні заходи було проведено в установах соціального захисту населення, по одному – освіти та культури, 2 – в місцевих органах виконавчої влади…

– Як вважаєте, чи суттєво змінилася структура виявлених порушень у порівнянні з минулим роком?
– Якщо брати загалом, то змін не багато. Зокрема, позитивних. Торік вісімдесят три відсотки виявлених фінансових порушень становили незаконні видатки… Наприклад, порушення з оплати праці, списання коштів на видатки без отримання товарів, робіт та послуг, покриття видатків інших сторонніх осіб, оплата завищеної вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт тощо. Бували понаднормові списання по обліку матеріальних цінностей, нецільові витрати, недостачі… 
Решта, 17 відсотків порушень – ті, що призвели до недоотримання фінансових ресурсів міським бюджетом. Обумовлені вони переважно діями або бездіяльністю керівників підконтрольних установ, організацій та підприємств, які розташовані у Києві.

– Розкажіть про дії Офісу щодо відшкодування коштів по виявлених порушеннях?
– Така система в нас відпрацьована. Змушені оперативно, активно, а часто-густо й доволі жорстко реагувати. Інакше наша робота втратить необхідний сенс. Не можна буде сподіватися на той коефіцієнт корисної дії, якого сьогодні від нас вимагають і який конче необхідний.

– Які конкретні результати такого реагування на виявлені  порушення? В сумах коштів та в реальних термінах за гратами? 
– «Терміни за гратами» – не про нас. Ми не караючий орган, а  контролюючий... Наша місія – ревізії, перевірки та аудити. Наприклад, лише торік, завдяки вжитим заходам, вдалося забезпечити  відшкодування та усунення порушень використання коштів з міського бюджету та комунального майна на суму 7,54 млн гривень. З них до місцевого бюджету і в дохід підприємств, установ, організацій комунальної форми власності було повернуто майже мільйон гривень. Також відшкодовано незаконних і нецільових витрат ресурсів та недостач товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 6,63 млн гривень.

– Цього цілком достатньо, щоб констатувати, що Північний офіс працює  активно і результативно?
– Гадаю, що ні. Та й не нам себе оцінювати. Але за результатами проведених контрольних заходів десять матеріалів ревізій було ретельно  проаналізовано і передано до правоохоронних органів. За двома з них вже відкрито кримінальне провадження. Також  п’ятдесят посадових осіб, які були винними у порушеннях, притягнуто до адміністративної відповідальності. Ще 22 особи  – до дисциплінарної, 3 – до матеріальної. Складено один протокол за порушення бюджетного законодавства та три – за порушення у сфері закупівель.

– Чим відрізняється характер нинішньої діяльності Офісу у  порівнянні з минулими роками?
– Не суттєво. Загальний порядок і алгоритм майже не міняються. Можливо, сьогодні більше уваги акцентуємо на попередженні, недопущенні порушень та неефективного використання коштів. Показово, що за п’ять місяців поточного року проведено майже стільки ж державних фінансових аудитів на підприємствах, установах та організаціях, які отримують кошти з бюджету міста Києва або використовують комунальне майно, як за весь минулий рік. Нам відомі певні «больові точки» столичних суб’єктів господарювання, тож ми змушені постійно тримати їх в полі зору. Така робота. 

– І можете навести конкретні приклади?
– Звичайно. З-поміж проведених у минулому році аудитів особливої нашої уваги заслуговує КП «Київтранспарксервіс». Державний фінансовий аудит діяльності цього підприємства стикнувся з багатьма проблемами.

– Якими саме? 
– Під час аудиту встановлено недолік та чинники, які мали негативний вплив на його господарську діяльність. Вони призвели до втрати можливості отримання додаткових обігових коштів на загальну суму майже 38 млн гривень.

– З якої причини їх не вдалося отримати?
– Їх декілька. Зокрема, серед таких причин слід зазначити зволікання з розробкою та затвердженням схем організації дорожнього руху, відсутність контролю за використанням земельних ділянок суб’єктами господарювання. Також кількість машино-місць не відповідала площам земельних ділянок, відведених для паркування. Крім того, було явне невжиття заходів щодо впорядкування договірних відносин з суб’єктами господарювання стосовно приведення у відповідність вказаної в договорах і фактично встановленої кількості машино-місць.

– Газета «Вечірній Київ» теж неодноразово піднімала надважливу тему паркування у столиці,  натикаючись на численні проблеми і  недоліки, про які ви кажете. А в чому ще, за результатами аудиту, «Київтранспарксервіс» недопрацьовує? 
– Всього не перелічити. Наприклад, через відсутність якісного моніторингу кількості припаркованих транспортних засобів та машино-місць і фактичної заповнюваності відведених паркувальних майданчиків в КП безпідставно застосовували понижуючі коефіцієнти заповнюваності майданчиків та оплати за послуги паркування. Недостовірний розрахунок планів надходжень грошових коштів призвів до втрати підприємством понад 11 млн гривень доходів.

– І це, мабуть, далеко не всі наявні втрати? 
– Ясна річ. Ще понад 4 млн грн додаткового доходу КП «Київтранспарксервіс» недоотримало з вини його керівництва, яке не спромоглося прийняти жодного управлінського рішення щодо здачі в оренду наявних вільних приміщень. Як наслідок, міський бюджет теж недоотримав понад 2 млн грн. орендної плати. Серед іншого, було встановлено, що на підприємстві не застосовували належних претензійно-позовних дій щодо стягнення дебіторської заборгованості, через що недоотримали ще майже 600 тис. грн доходів. Водночас «Київтранспарксервіс» безпідставно стягував плату за в’їзд на територію об’єктів благоустрою зеленого господарства м. Києва, через що незаконно отримав 1,28 млн грн. доходів.

– Який же підсумок цього фінансового аудиту? 
– За його результатами Департаменту транспортної інфраструктури КМДА надано шість конкретних рекомендацій. Ще 15 рекомендацій – керівництву комунального підприємства. Також матеріали контрольного заходу ми передали до правоохоронних органів.

– Олександре Вікторовичу, ви згадували, що найбільше контрольних заходів було проведено в закладах сфери охорони здоров’я Києва. А чи перевірялися лікувальні заклади для «братів наших менших», про недоліки роботи часто говорять?
– Так, наші фахівці провели державний фінансовий аудит діяльності Комунального підприємства «Київська міська лікарня ветеринарної медицини». Встановили неефективні управлінські рішення на понад 10 млн гривень.  Зокрема, майже 7 млн грн коштів міського бюджету тут витратили на утримання комунальних підприємств «Центр ідентифікації тварин» та «Притулок для тварин». Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища КМДА неналежно контролював виконання рішення Київської міської ради та власного розпорядження щодо припинення у 2015 році діяльності комунальних підприємств «Центр ідентифікації тварин» і «Притулок для тварин» та їх приєднання до Київської міської лікарні ветеринарної медицини. Як наслідок, діяльність Центру та Притулку для тварин було припинено лише у 2017 році. На їх утримання з міського бюджету було неефективно ви витрачено майже 7 млн гривень.

– Чому так сталося? 
– Важко сказати... Але Київська міська лікарня ветеринарної медицини з 2012 року «забула» переглянути і затверджені ще у 2008 році тарифи на ветеринарні послуги. Через це було упущено фінансової вигоди на суму 1,8 млн гривень. За результатами контрольного заходу державні аудитори Офісу надали цьому Комунальному підприємству 13 рекомендацій.

– Судячи з усього сказаного і почутого, нудьгувати співробітникам Офісу ніколи. А які маєте плани на майбутнє? 
– Працювати… Будемо продовжувати вдосконалюватись. В першу чергу,    для покращення якості роботи та підняття ефективності системи співпраці із суб’єктами господарювання, установами та організаціями Києва. З усіма зацікавленими людьми і сторонами аудиторського процесу. Головний орієнтир – підвищення дієвості державного фінансового контролю. Передусім, як засобу попередження та виявлення порушень. Шляхом подальшого розвитку нормативно-правової бази, реформування функцій, методологічного забезпечення та гармонізації з міжнародними стандартами. Без цього ніяк!

– Дякую за розмову.

Фото Павла Пащенка

Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця, – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook!