Таємниці островів на Дніпрі
Київ неможливо уявити без Дніпра. Жителі столиці звикли сприймати його як широку та спокійну ручку. Однак Дніпро має власний характер. Скромна і тиха річечка у верхів'ях стає могутнім велетнем у нижній течії. Прориваючись крізь кам'янисті ландшафти Українського щита, води Дніпра утворюють сотні великих і малих островів, частина з яких розташована на території Києва.
Мабуть, найвідомішим є розташований в самому центрі міста Труханів острів. Вчені пов'язують його назву з іменем ватажка половців Тугорхана, який тероризував Київ і його околиці в ХІ столітті. Довго цей острів не був заселений. Його використовували як паромний «перевалочний пункт» між лівим і правим берегами Дніпра.
Київські кручі з Трухарова острова, початок ХХ століття
Обживати Труханів стали в кінці ХІХ століття, коли тут з'явилося невеличке поселення. Свого розквіту острів досяг на початку ХХ століття, коли дореволюційний мільйонер Давид Марголін побудував тут свою дачу. Для селян він облаштував школу і церкву. У роки Другої світової війни на острові сталася трагедія: нацисти спалили поселення разом з його жителями. З того часу Труханів вже не заселялися. У 60-х роках його перетворили в зону відпочинку.
Кайзерівські війська на київському пляжі, 1918 рік
Але німецькі війська не лише вчиняли звірства. Саме завдяки зусиллям німців у Києві з'явилися пляжі. Перші упорядковані місця для купання облаштували солдати кайзерівської армії, що окупувала місто навесні 1918 року. Пізніше, вже за часів Другої світової війни, тут любили відпочивати офіцери вермахту зі своїми білявими подругами.
Німкеня Інге на київському пляжі, 1943 рік
Такий відпочинок був сезонним явищем. Щорічні розливи Дніпра покривали водою більшу частину прибережної території. Ситуація змінилася лише з будівництвом греблі Київської гідроелектростанції, спорудженої у 60-х роках ХХ століття.
Крім Труханового в центрі української столиці знаходиться Венеціанський острів. На ньому розташована станція метро «Гідропарк». Його назва походить від назви ресторану «Нова Венеція», який існував тут у кінці ХІХ століття. Колись цей острів був частиною лівого берега, з яким він з'єднувався невеликими піщаними перешийками. Масштабна повінь 1877 року знищила піщані коси, остаточно перетворивши Венеціанський в повноцінний острів.
Пляж біля Венеційскього мосту, 1970-ті рр.
Недалеко від Венеціанського розташований інший цікавий острів – Долобецький. Вони обидва входять до складу парку відпочинку «Гідропарк» і поєднані Венеціанським мостом, з якого туристи можуть милуватися мальовничими дніпровськими краєвидами.
Трохи північніше розташований острів Муромець. Його назву пов'язують з легендарним богатирем, який спорудив тут свій намет. Згідно з іншим переказом, Ілля Муромець протягом однієї ночі вигнав звідси всю нечисть, яка жила в урочищі зі звучною назвою Чорторий. Зараз на острові розташований парк «Дружби народів».
Повінь на Гідропарку, 1970-ті
У південній частині міста знаходиться ще одна група островів, серед яких два мають досить цікаву історію – острови Водників і Галерний. Острів Водників колись був частиною угідь Києво-Печерської лаври і називався «Чернечим». У радянські часи його ідеологічно неправильну назву змінили на «Водників» на честь працівників водного транспорту.
Трохи вище за течією Дніпра розташувався острів Галерний. Етимологія його назви пов'язана з флотилією галер. Вони чекали тут на російську імператрицю Катерину II, яка здійснювала річковий круїз Дніпром.
Трамвай на Володимирському узвозі, початок ХХ століття
Проте не всі київські острови були створені природою, деякі мають й «людське» походження. До таких, приміром, належить Русанівка. Житловий масив, розташований на штучному острові, був одним з перших у світі спальних районів, побудованих на намитому ґрунті. Радянські інженери та гідротехніки доклали значних зусиль для того, щоб створити зразкове «містечко майбутнього». Русанівка оточена унікальним каналом з фонтанами – своєрідною візитівкою Лівого берега.
Повінь на Русанівці, 1970-ті рр.
Окрім цих островів, в Києві є ще десятки дрібних і великих ділянок суші, з власними іменами та без них. Розповісти про всі дніпровські острови в одній історії неможливо, тому попереду у нас ще багато цікавих подорожей.
Фото Володимира Фаліна та інших фотографів з відкритих джерел
Нагадаємо про втрачені краєвиди Подолу другої половини ХХ століття.
Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook.