Навіщо депутати зазіхають на наші доходи?

Під «тінню» капіталів

Нещодавно у парламенті зарєстрували законопроект №8257: «Про правовий режим добровільного декларування коштів, майна та інших об'єктів фізичними особами». Ініціатори цієї ідеї пропонують провести широкомасштабну амністію, щоб поповнити державну казну, а також повернути до нашої країни величезну кількість капіталів, котрі були незаконно виведені в різні офшорні зони.

У нинішній ситуації проведення масштабної амністії майна та капіталів є нагальною потребою в України. Адже у посткризових умовах господарювання загострюється проблема пошуку та залучення до національної економіки додаткових джерел та ресурсів, зокрема й тих, що перебувають у тіньовому обігу. За різними оцінками, тіньовий сектор в економіці України становить від 30 до 50 відсотків валового внутрішнього продукту. А це, в свою чергу, суттєво стримує розвиток національної економіки, нормальної економічної конкуренції та підприємницької діяльності, створює можливості для дальшого поширення корупції.

Отож, аби «заохотити» майбутніх декларантів, народні обранці пропонують попередити про можливі покарання. Для цього мають внести зміни до трьох кодексів: Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), Податкового та Кримінального.

Як сказано у новій редакції статті 164-1 КУпАП, за неподання або несвоєчасне подання річних декларацій «світять» штрафні санкції: від п’яти до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — від 85 до 85 тис. грн. Ще більш жорсткими виглядають нові кримінальне покарання: згідно зі змінами до статті 212 КК, за ухилення від сплати податків і зборів розміри штрафу сягатимуть від трьох тисяч до п’ятдесяти тисяч «мінімалок» (51 тис. – 850 тис. грн) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

На думку співаторів зазначеного документу, для осіб із сумнівним капіталом треба встановити невеличку «відкупну»: всього лише 2,5% податку від вартості майна і коштів, зазначених у деклараціях. Тобто, всім, хто «сколотив» не менше 1 млн грн, гарантують прощення з боку контролюючих органів (включаючи податкову, поліцію, Нацбанк, митницю тощо). Більше того, сучасним «скоробагатькам» навіть не задаватимуть жодних питань щодо походження отриманих коштів.

Чи можна вірити ВРУ?

Якщо вірити співавторам законопроекту №8257, то новоспечені мільйонери зобовязані виконати головну умову: покласти свої «кровні» мільйони на спецрахунок у банку, який мають створити за рішенням Нацбанку. Всім, хто погодиться на таке декларування, обіцяють «помилування» з боку влади. Таким чином, «в обмін на чесність» держава має захистити від кримінального переслідування, звільнити від можливих претензій з боку податківців і не застосовувати жодних штрафних санкцій до сучасних «скоробагатьків». Але не все так просто, як видається на перший погляд.

Проблема в тому, що запропоновані новели породжують більше запитань, аніж відповідей. По-перше, згадані законопроекти не встановлюють часових рамок: і суди, і правоохоронні органи можуть в будь-який момент підняти питання щодо корупційного або іншого незаконного походження збагачення будь-кого з вітчизняних мільйонерів. І немає ніяких гарантій, що після добровільного декларування Верховна Рада України не прийме новий закон, котрий обмежить або взагалі скасує права учасників фінансової амністії. За прикладами далеко ходити не потрібно: у стінах ВРУ щотижня «народжується» чимала кількість чергових актів, які дублюють і суперечать один одному.

По-друге, зазначений законопроект становить загрозу навіть для простих українців: для тих, які за багато років виснажливої праці зібрали, але не мають відповідних банківських документів для підтверждення своїх грошей, скажімо, на суму в $40 тис. Тобто такі люди теж ризикують опинитися під прицілом Феміди, Генпрокуратури і Нацполіції, які будуть вирішувати: кого амністувати, а кого — покарати. Тобто, саме по собі питання щодо такої «добровільної» декларації викликає певні сумніви та побоювання.

Наведемо приклади з практики: батьки купили своєму синові квартиру, вартість якої становить 1 млн грн. Вони все життя трудились, накопичували гроші, справно сплачуючи податки. І раптом — на тобі! Тепер перед їх чадом постане питання: яким чином задекларувати квартиру як «чесно отриману»? Виходить, що вихід тільки один — через амністію і «прощення» неіснуючого порушення закону! Або візьмемо іншу ситуацію: людина десятиліттями збирає гроші на придбання житла, перераховуючи на свій банківський рахунок 40-50% від заробітку. За ці роки зросла кругла сума — 1 млн грн. Як цей «лимон» задекларувати в якості законного? Знову — через амністію?! Виходить, що декларанта в будь-який момент можуть запросто звинуватити у незаконному «відмиванні» грошей.

Звернемо увагу, що основна ідея авторів законопроекту — ввести оподаткування «непідтвердженого доходу», тобто суми, котра витрачається багатьма нашими співвітчизниками. Проте далеко не всі з них зможуть пояснити, а головне — довести законність походження своїх фінансових джерел. Таке враження, ніби «слуги народу» пропонують узаконити контроль за витратами та доходами у масштабах всієї країни! А де ж тоді взяти величезну кількість податківців для таких перевірок? Чи не простіше відправити цей законопроект «в утиль», а основні зусилля направити на боротьбу із незаконним «відмиванням»…

Коментар експерта

— Після вступу в силу цього закону всі антикорупційні органи можна скасовувати, — повідомив голова правління Асоціації бізнес-консультантів України Олександр Макарченко. —  Річ у тому, що внаслідок сплати 2,5% податку на задеклароване майно повністю звільнять від відповідальності величезну армію корупціонерів і шахраїв. Використовуючи тіньові схеми для розкрадання чи «віджамання», можна буде задекларувати незаконно отримані капітали і не боятися жодних кримінальних наслідків! Адже злочинець не буде злочинцем, якщо сплатить 2,5% від вкраденого, а не заробленого.

Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця, – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook!