20 років дослідження Чорнобиля: французька письменниця презентувала в столиці книжку
До роковин трагедії в видавництві "Либідь" вийшла книжка Галі Аккерман "Пройти крізь Чорнобиль". Це подорож письменниці крізь драми людських доль, в якій описуються зустрічі з самоселами, робітниками ЧАЕС, ліквідаторами, вченими, митцями, особистий досвід. А ще роздуми про те, як осмислювати й зображати катастрофу та її наслідки.
Есеїстка та журналістка Галя Аккерман емігрувала з СРСР до Франції у 1973 році, де виступала проти радянської влади. Після краху тоталітарної системи відстоювала і продовжує підтримувати розбудову демократичної та європейської України. Видання "Пройти крізь Чорнобиль", що з'явилося у Франції в 2016 році, а тепер і в українському перекладі, стало підсумком 20-річного дослідження чорнобильської тематики.
- Мені запропонували перекласти книгу Світлани Алексієвич "Чорнобильська молитва" і ця тема мене зацікавила. У Франції, Україні, Білорусі, Росії спілкувалася з вченими, лікарями, ліквідаторами, писала про них, робила інтерв'ю для міжнародного французького радіо. У 2003 році мені несподівано запропонували зробити велику виставку про Чорнобиль в Центрі сучасної культури в Барселоні. Протягом трьох років збирала експозицію, шукала фотографії, відео, різні об'єкти - наприклад, лічильники, одяг ліквідаторів, твори народного мистецтва. Так я познайомилась з Ростиславом Омельяшко, який з 1991 року їздив з групою в чорнобильські експедиції. А через нього - з Ліною Костенко, з якою одного разу поїхали в Чорнобиль разом. Дізналася багато цікавих історій. Наприклад, про дівчинку Марійку, єдину дитину, яка народилася після катастрофи в Чорнобилі і виросла там. Вона, слава Богу, здорова, навчається в університеті, - пригадує Галя Аккерман. - Тоді видала великий каталог до виставки і першу свою книгу про Чорнобиль . Як створювалася станція, як відбулася катастрофи, її наслідки. Але тема мене не відпустила, я продовжила стежити за долями людей. В новій книзі захотілося розказати про ці 20 років життя, пов'язаних з Чорнобилем. І про зону, і про людей, які там працюють, про самоселів, етнографічні експедиції та свої зустрічі. Зокрема, пишу про чудового вченого Василя Нестеренка, якого навіть називали "білоруським Сахаровим". Будучи академіком і спеціалістом з воєнної ядерної енергетики, він все кинув і створив Інститут радіаційної безпеки для допомоги людям, особливо дітям
В українському перекладі книга вийшла з післямовою, написаною авторкою спеціально для цього видання, та передмовою письменниці і культуролога Оксани Пахльовської.
- Чорнобиль - це зона відчуження, але пані Галя перетворила його на простір зустрічей. Це унікальний досвід і зустрічі з Марією Приймаченко та людьми, причетними до героїчних сторінок освоєння цієї страшної реальності. А також це одна з небагатьох книжок. яка показує світовий вимір української чорнобильської трагедії, - підкреслила вона.
Також видання є і певним застереженням.
- Воно сповнене глибоких філософських міркувань про майбутнє людства. Ми живемо за доби технологічних катастроф і потрібно до цього готуватися. Світ зараз абсолютно непередбачуваний. Ядерна війна може спалахнути між державами, які мають це озброєння. Ми повинні думати про це, - вважає перекладач Петро Таращук .
Сьогодні Галя Аккерман мріє створити віртуальний музей Чорнобиля.
- Маю особисту колекцію чорнобильських книг і матеріалів. Власне, про Чорнобиль виходило багато досліджень, спогадів, альбомів фотографій, але маленькими накладами, і вони розпорошені по різних країнах. Цей матеріал по-справжньому неопрацьований і його варто зібрати разом, - поділилася вона. - Але це велика робота, все відсканувати, перекласти на кілька мов, що потребує праці колективу і фінансування. Також в планах, якщо отримаємо грант, - зробити дослідження "Фукушіма-Чорнобиль".
Нагадаємо, сьогодні про Чорнобиль згадають у музиці і книжках.
Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook.