Автостопом на візку киянин Дмитро Щебетюк планує підкорити шляхи Європи

Як дізналась «Вечірка», мандрувати автостопом Дмитро мріяв ще з дитинства, коли переглянув багато різних фільмів. На жаль, у молоді ріки він отримав тяжку травму хребта, через яку й довелося «осідлати» інвалідний візок. Але від заповітної мрії все ж не відмовився. Першу пробну подорож здійснив із Києва до Львова, причому разом із подругою (пообіцяв матері, що самостійно спочатку не кататиметься).А згодом захопився автостопом уже по-справжньому. Індивідуальна подорож тривала майже три тижні. Спочатку планував обмежитися тільки поздкою до Кам’янець-Подільського.

Проте, як-то кажуть, апетит прийшов під час.. їзди. Ось так і добрався аж до сусідньої Білорусі. Після старту в Києві проїхав Житомир, Луцьк, Брест, Мінськ, Бобруйськ та ще з десяток інших міст. «Мотав» кілометраж завдяки добродушним водіям-попутникам, які брали його пасажиром. Час від часу хвилювався за візок, який доводилося засовувати у багажник автомобіля.

Попутники попадалися різні. Якось до Гомелю їхав із п'яним водієм, котрий гнав на великій швидкості, бо поспішав «до баб у баню». А по дорозі до Тернополя довелося сісти у «Шкоду», що належала пивному заводу. Відтак «сусідами» по салону виявилися 50-літрові кеги з пивом. Коли добрався до санаторію на Шацьких озерах, отримав і нічліг, і безкоштовну вечерю.

Подорож підтвердила народну мудрість: світ не без добрих людей. Хоча інколи траплялося, що Дмитра охоплював відчай через тривалі години простоювання на трасі. Але потім раптово під’їжджало чергове авто, і мандрівка продовжувалась. На своєму шляху Щебетюк знайомився з цікавими людьми: учасником телешоу КВК (клубу веселих і кмітливих), майстром спорту із дзюдо, володарем кубка світу з карате. Одного разу навіть здибався зі хрещеником своєї бабусі з Кам'янця-Подільського.
Деякі водії заради Дмитра, дізнавшись про його плани, навіть змінювали маршрут, “намотуючи” зайві кілометри. Саме таким чином, зважаючи на прохання «автостопника», довезли його аж до знаменитої фортеці у Дубно — замку князів Острозьких-Любомирських у Рівненській області. Інший водій не тільки привіз до вказаного населеного пункту, а й навіть пригостив морозивом і тістечками. Ще двоє скинулися по 50 гривень на його поїздку автобусом. А коли, зрештою, дістався до сусідньої держави, білоруські прикордонники і митники вітали його, як героя.

— Подивитися на мене збіглася вся митниця, — ділиться спогадами Щебетюк. — Споглядали, наче інопланетянина. А потім зупинили автомашину, яка довезла мене до Бреста, хоча старенькому водієві, здається, було не по дорозі. А от українські митники, коли повернувся на рідну землю, ставилися до мене зовсім по-іншому, наче не помічали. На мої запитання лише відмахувалися: мовляв, зайняті, не заважайте…

Звичайно, подорожувати в таких умовах для людини з інвалідністю — нелегке випробування. Як, скажімо, рухатись на візку, коли навкруг — сходи й бордюри. Адже у наших реаліях кожен день — виклик. Не так-то просто вийти з дому, перейти дорогу. До цих труднощів Дмитро вже звик. Але раніше йому було непереливки, оскільки не завжди міг потрапити туди, куди потрібно.

Незважаючи на інвалідність, Щебетюк зміг стати чемпіоном України з плавання, увійшов до резерву параолімпійської збірної зі стрільби з луку. Близько трьох років готувався до участі у спортивних змаганнях, але до складу збірної не потрапив. Зате згодом отримав несподіване запрошення стати співведучим паралімпійської студії на першому національному.

Наразі Дмитро продовжує вести активний спосіб життя. Відпочивати ніколи, бо ж заснував громадську ініціативу «Доступно.UA». Відтепер проводить своєрідні тести на зручність у різноманітних закладах, щоб отримати відповіді для осіб із інвалідністю: чи можуть вони потрапити до тієї чи іншої будівлі без сторонньої допомоги, чи достатня ширина дверей, чи є внутрішні перешкоди, чи зручно сидіти за столиком для замовлення тощо.

- Створення проекту «Доступно.UA» — це результат мого життя, — продовжує Дмитро.—Якось ми з подругою вирішили десь посидіти. Вона запропонувала один заклад, а потім згадала, що там сходинки на вході. Я тоді й подумав: чому маю обмежувати себе через якісь бар’єри у просторі? Ми покликали офіціанта й попросили книгу відгуків, де вперше і зафіксували свою скаргу. Ось так усе й розпочалося. Потім з’явилася ідея писати звіти для людей, які користуються візками, робити відеоблоги та розповідати про те, як можна долати перешкоди і пересуватися містом.

Зупинятись на досягнутому Щебетюк не збирається. Під час нашого спілкування він повідомив про свої нові плани — курсувати автостопом по країнах Європи…

Нагадаємо, киян запрошують на флешмоб «Подаруй вбрання випускнику дитячого будинку».

Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook!