Українські прем'єри квітня: що подивитися в кіно

 12 квітня  відбудеться прем’єра соціальної драми «Тримай біля серця». Це історія української родини та як війна вливає на їх стосунки. Події відбуваються в 2014 році. У вінничанина, колишнього військового Сергія Вітрука життя не складається. Робота не приносить задоволення, з дружиною немає порозуміння. Одна радість -  донька Зоряна, яка тримає родину разом. Все змінюється, коли Сергій йде добровольцем в АТО, де ледь не загинув.  Головні ролі зіграли київські театральні актори Ігор Волков і Лілія Нагорна.

- Мене вразили розповіді бійців, які виходили з оточення з-під Іловайська. Це було справжнє пекло. Коли повернулися додому, побачили зовсім інший, мирний світ. Хотів дослідити, що у нас зараз відбувається, що це за гібрид – війна чи мир. Всі ставляться по-різному. Поки війна тебе не торкнеться особисто, не переймаєшся,  - поділився режисер фільму Валерій Шалига. - Головний герой – звичайний чоловік. Він йде на передову не з патріотичних намірів, а через відповідальність, почуття офіцерського обов’язку.  Потрапляє на блокпост, де бійців оточують сепаратисти. Вони не здаються і беруть вогонь на себе. Це виявилася дуже впізнавана ситуація, багато військових з АТО говорили, що  знають такі випадки. 

Картину знімали влітку 2016 року у Вінниці та на території військової частини під Калинівкою. Творці хотіли максимально показати правду. Зверталися за консультацією до військових АТО.

-  Один з них, кіборг Андрій Гішпаль зіграв невеличку роль з позивним «Полтава».Він доповнив сценарій своїми реальними історіями. Це такі речі, які ми навряд чи могли вигадати. Розказав, як під час обстрілів в Луганському аеропорту, до нього додзвонилася донька. Заспівала гімн України. Його слухали по гучномовцю всі бійці, плакали. Ми повторили цю сцену в фільмі, тільки військові сидять в окопі в оточенні, - пригадує режисер.

19 квітня в рамках Тижня австрійського кіно в прокат виходить стрічка «Січень-березень». Це художній дебют режисера Юрія Речинського, відомого документальним фільмом про наркоманів «Хворісукалюди». Драму спільного виробництва України та Австрії знімали у Кривому Розі та Відні. 

Світова прем'єра стрічки відбулася в рамках конкурсної програми Роттердамського кінофестивалю. В Україні фільм був вперше показаний у конкурсі Одеського кінофестивалю. Серед успіхів стрічки – премія за найкращу операторську роботу австрійського кінофестивалю Diagonale в Лінці. Операторами виступили номінанти на премію «Оскар» Вольфганг Талер, відомий по роботі з Ульріхом Зайдлем, і його син Себастьян Талер, який також знімав «Стрімголов» Марини Степанської.

У фільмі зіграла зірка європейського кіно Марія Гофштеттер, а також українські актори Лариса Руснак та Влад Троїцький. Йдеться про молоде подружжя, австрійку Ганну і українця Юру. Сталася автомобільна аварія, Ганна потрапила  в лікарню в Кривому Розі. Одужує дуже важко і повільно, її чоловік вже майже втрачає надію та почуття по неї. Паралельно показується життя мати Ганни Марти в Відні. Вона хворіє на Альцгеймера, переживає розпад особистості, все забуває. 

Також 19 березня буде прем’єра психологічної драми «П’ята терапія». Головний герой - колишній наркоман, одесит Стас Домбровський, який зіграв сам себе. Він почав вживати наркотики в 14 років, а в 17 дізнався, що в нього ВІЛ. Наступні роки занурився в саморуйнування.. За крадіжки та наркоманію відсидів 10 років у в’язниці. 

- Мій перший фільм «Не хочу помирати» також автобіографічний. Розказує про одеського андеграундного музиканта Стаса Подлипського. Там розглядається проблема алкоголізму: якщо він продовжить пити, то втратить голос. І роздумує, як далі жити і що робити. Стас Домбровський – його друг, побачив фільм і звернувся до мене. Почитала його пости в Фейсбуці, де розказує свою історію. Вирішила зняти кіно, - пригадує режисерка Аліса Павловська. -  Зйомки були складні,бо Стас -  непроста людина. І, як сам говорить, «колишніх наркоманів не буває». Фільм про те, що, навіть якщо людина  впала на саме дно життя, стала бомжем, все залежить тільки від неї. При бажанні може змінити своє життя. Хотілося б, щоб цей фільм вплинув на тих, хто збирається почати вживати наркотики. В картині акторів, крім Наталі Бузько, практично немає. В основному,  це люди з оточення Стаса, ті, хто зіштовхувався з наркозалежністю. Вони  грали самих себе. Ми показали життя наркоманів на свободі та у в’язниці, бо багато з наших героїв там опинялися. 

Фільм, знятий молодими одеськими кінематографістами, вже показувався на кількох фестивалях і отримав спецприз на МКФ в Аргентині.

26 квітня відбудеться прем’єра політичної мелодрами «Зрадник». За сюжетом, режисер Одеської кіностудії на початку 1970-х років зняв фільм «Холодний Яр». Акцентував, як українці боролися за незалежність. Керівництву кіностудії і КДБ він не сподобався, бо суперечив політиці партії. Перемонтувати картину доручають стажерці. Вона розуміє, що має захистити авторське бачення та історичну правду. «Зрадник» знятий в українсько-литовській копродукції,  режисером є американець Марк Хаммонд.

- В 1960-70-х була декілька таких історій. Одна з них пов’язана з фільмом «Тіні забутих предків». Відбулося навіть декілька арештів митців, які протестували проти тодішньої політики де українізації. Зокрема,  кінематографу зокрема. Нашому режисеру було цікаво відродити і показати, як це було, - говорить продюсер Андрій Суярко. – Стрічку знімали в павільйонах Одеської кіностудії. Є кадри з Палацу культури «Чорноморець»,  який за місяць після зйомок згорів. 

В кінці квітня покажуть історичну казку «Чорний Козак». Робота над картиною тривала 10 років. Вона знята за мотивами казки Сашка Лірника. Дія відбувається на Уманщині в 17 столітті, коли на українські села нападають татари. Там живе козацька вдова Ганна Шуличиха, яка помічає, що вночі їй хтось невідомий допомагає: рубає дрова, оре поле. Це Чорний Козак, воїн Василь, проклятий за те, що заснув на чатах. Тому він може виходити лише ночами. Коли на селян нападають бусурмани, він не може стояти осторонь, бореться з ними і забуває про час… 

 -  В фільмі прочитується сучасна ситуація. Козак як загнана сила, яка була покарана за гріхи. Він вирвався і закляття пропало. Лише самопожертвою заради інших, героїзмом можна  зняти прокляття. Картина для сімейного перегляду: для дітей це цікава казка, а для дорослих є кохання, містика, - вважає режисер фільму Владислав Чабанюк. -  В нас лише одна професійна актриса Марина Юрчак, яка втілила головну героїню. Чорного Козака грає Василь Середенко. Він давно козакує. В 1992 році був капітаном козацької чайки «Спас». Зробив реконструкцію морського походу з Києва до Барселони і Лондона. Зараз у нього дитячий козацький гурток. Також в фільмі заняті реконструктори козацької епохи, фольклорні гурти. Їм не було складно перевтілитися в людей, які живуть в умовах 17 століття.

Для шкільної народної кіностудії «Мальва», яка виготовила фільм, це повнометражний художній дебют. Знятий без державного фінансування, кошти збирали самостійно. 
- Актори грали без гонорарів. Свої речі нам привозили колекціонери. Наприклад, жупани, яким по 200-300 років. Прагнули максимально передати дух того часу, - наголошує режисер.

Нагадаємо, в столиці стартував "космічний" тиждень: найцікавіші фестивалі, лекції, зустрічі.

Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook.