Києву загрожує «дендроінквізиція»
Щороку ми спостерігаємо, як варварськи обрізають дерева у Києві. Працівники-зеленбудівці та комунальники переконують містян, що це необхідно для їх кронування, «омолодження». Дехто з них ще використовує сучасний модний термін – топпінг. Мовляв, деревам така процедура не зашкодить, навіть допомагає… Чи насправді це так?
– Лише за останні два роки в Києві кроновано, або обрізано комунальниками міста 170 000 дерев, - констатує депутат Київради Сергій Гусовський.
Він є співавтором проекту рішення про запровадження у столиці мораторію на обрізання дерев - така процедура передбачає омолодження дерев, насправді означає їх загибель на корені. Наводиться чимало фактів, коли обрізання відбувається із значними порушеннями. Зрізуються не лише сухі гілки, а й цілком здорові. Після такого омолодження дерево перетворюється на «олівці-обрубки».
Зразок того, як не треба це робити можна спостерігати на бульварі Академіка Вернацького у Києві. Така тотальна операція призводить до захворювання та загибелі дерева через рік-два, максимум через три роки. Прискорює цей процес відсутність належної обробки зрізів. Вони на довгий час залишаються відкритими ранами дерев.
Така дендроінквізиція – серйозна небезпека для екології Києва. Міста, яке тримало пальму першості й славилося рясною зеленню не лише серед мегаполісів в Україні, але і в Європі. Втрата цього іміджу – велика біда. Потрібен мораторій на обрізку дерев. Відповідне рішення Київради про мораторій зобов'яже розробити інструкцію щодо того, як грамотно проводити кронування дерев. Для цього необхідно буде створити робочу групу, за участю авторитетних фахівців-екологів, які розуміються на цьому мають міжнародний досвід.
– Кому вигідно, щоб київські дерева гинули? Вочевидь, комунальникам. Адже на кожне обрізане чи зрізане дерево вони отримують кошти з міського бюджету. В такий спосіб оплачується їхня діяльність начебто на усунення небезпеки для киян. Але чи всі із 170 000 знищених дерев несли в собі небезпеку для життя людей? Таким чином чиновники роздмухують бюджети і набивають власні кишені, - зазначив Сергій Гусовський. – В поточному році в Києві передбачається обрізати ще майже 35 тисяч дерев…
Що роблять з деревиною після обрізання – теж цілком резонне запитання. Як розповів Олексій Василюк, еколог і представник міжнародної благодійної організації «Екологія–Право–Людина», були розіслані офіційні листи-звернення в усі підрозділи «Зеленбуду», які займаються сезонним кронуванням. Запитували: куди ви діваєте деревину, яка утворюється після кронування? Не отримали жодної відповіді. Навряд чи деревину банально спалюють. Адже йдеться про тисячі кубометрів деревини, яку можна вигідно продати не лише як опалення, але й на виробничі потреби.
– Пропозиція фракції «Об’єднання «Самопоміч» – запровадження жорсткого мораторію на обробку дерев, окрім тих дерев, що дійсно є аварійними, на два роки, - каже Сергій Гусовський. - Дію мораторію можна припинити і швидше. Тільки-но Київрада прийме відповідне рішення та ухвалить введення відповідної інструкції.
До речі, фахівці-екологи зазначали, що єдине дерево, яке не боїться топпінгу – це тополя. Стійкими для обрізання є липа, акація, в’яз, верба. Весною вони швидко покриваються «віником» пагонів, викинутих із сплячих бруньок. Такі дерева як клен, береза, біла тополя, ясен, каштан, дуб абсолютно не переносять такого варварського обрізання. Якщо і не одразу, то за кілька років всохнуть і пропадуть.
Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook!