Якою буде «муніципальна Конституція»?

Наприкінці минулого року Київрада затвердила Концепцію Статуту територіальної громади столиці.

Природно, що киян не можуть не цікавити запитання: чому необхідно приймати новий Статут? Що нового з’явиться у співвідношенні «влада-громада»? Які позитиви й нові можливості відкриє Статут для мешканців столиці?

— Наразі місто має документ, який носить назву «Статут територіальної громади міста Києва», — розповідає «Вечірці» заступник голови КМДА Олексій Резніков. — Свого часу цей правовий акт був революційним. Київ став першим містом, яке вибороло й прийняло свою локальну Конституцію. Проте, минуло вже 15 років. Київ розвивається, місто й громада мають багато нових суспільних потреб, які не охоплені у чинній редакції Статуту. Тому, свого часу міський голова Віталій Кличко виступив з ініціативою розробити новий статут. Адже, наразі в нас немає документу, який би стояв на захисті прав та інтересів територіальної громади Києва. Ще один важливий аспект: для того, щоб місто розвивалося, система має бути зрозумілою та стабільною. Вона не повинна змінюватись кожного дня під окремого політика.

Пан Резніков відзначив, що над Концепцією Статуту працювали 13 робочих груп — відповідно до планованої кількості розділів документу. Серед розробників — депутати, юристи, науковці, урбаністи, представники громадських організацій тощо. 20 грудня минулого року на засіданні Київради 75 депутатів проголосували за прийняття Концепції Статуту територіальної громади міста Києва. Нині вже триває робота безпосередньо над текстом «муніципальної Конституції».

— В новому документі будуть врегульовані та враховані всі спірні питання, — від визначення символіки міста, повноважень райрад, механізмів реалізації прав громадян та вирішення питань місцевого значення, — до реальної охорони культурної спадщини Києва та інших допоки не вирішених проблем, — провадить Олексій Резніков. — Окремим розділом регламентуватиметься поняття «Публічний простір». Ця новація буде визначена юридично й закріплена в Статуті як один із інструментів розвитку та створення позитивного іміджу міста. Також буде виписана система муніципального управління. Зокрема, — чотири варіанти, які передбачають кількарівневу систему: від органів самоорганізації населення в мікрорайонах і районних рад до Київради та київського міського голови. Буде чітко означена символіка територіальної громади – герб, прапор, гімн із описом і датою затвердження. Встановлюватимуться межі території громади та її географічне положення, наявність функціональних зон (йдеться про територіальні зони зі спеціальним статусом — історико-заповідні, лісопаркові, промислові тощо).

За словами Олексія Резнікова, новий Статут гарантуватиме киянам забезпеченість якісною питною водою, електропостачанням, ефективною системою прибирання та вивезення сміття з вулиць, прибудинкових територій і під’їздів багатоквартирних будинків. Окрім того, встановлюватимуться правові гарантії щодо належного транспортного сполучення – як внутрішнього, так і зовнішнього; розгалуженості та високої якості доріг; освітленості вулиць і під’їздів будинків у темну пору доби. Розробники проекту Статуту так само не оминуть такі критично важливі для містян аспекти, як ефективна система безпеки громадян і захист їхнього майна (боротьба зі злочинністю, охорона громадського порядку, попередження та ліквідація наслідків стихійного лиха); вільний доступ до усіх природних об’єктів і угідь у межах громади – лісів, берегів рік, озер; вільний доступ і використання публічного простору тощо.

— Нова редакція Статуту буде прописана таким чином, що інтереси публічні переважатимуть над вузько-приватними, — стверджує пан Резніков. — І чи не найважливіше: Статут Києва матиме найвищу юридичну силу над всіма нормативно-правовими актами місцевого рівня. Тобто, якщо якесь рішення Київради, розпорядження КМДА чи районні нормативні акти суперечитимуть Статуту, то такий документ у суді буде визнано недійсним.

Заступник київського мера наголосив на тому, що ініціатива розроблення нового Статуту надійшла саме від громади, а не від Київради чи КМДА. «Адже Київ – це територія свободи, а права людини – це найголовніше».

До речі, як свого часу зазначив заступник міського голови Києва – секретар Київради Володимир Прокопів, «у Концепції передбачено запровадження інституту Громадського уповноваженого територіальної громади з питань захисту їхніх прав — Муніципального омбудсмена. А за дотриманням прав дітей і підлітків пильнуватиме Дитячий омбудсмен. Відповідний меморандум між Київською міською радою та Уповноваженим ВРУ уже підписано».

Олександр Вовченко, президент Інститут реформ та розвитку Києва:

– Статут столиці – надзвичайно важливий документ, що чітко регулює правила співіснування та взаємодії громадян, влади та бізнесу, їх права та обов'язки в територіальних межах міста, – Дійсно, це – Конституція міста, якої кожен повинен дотримуватися задля порядку та процвітання столиці. Недаремно ж кажуть: у чужий монастир зі своїм уставом не ходять. Тривалий час у нас не було дієвого статуту Києва. І дотепер немає тих чітких єдиних правил для всіх. Це призвело до суцільного хаосу в міському середовищі: кондиціонери на фасадах, прибудовані балкони, гори сміття у дворах, кіоскоманія, масова стихійна торгівля, перенасичені вивіски, неестетична і хаотична забудова тощо. Все це потрібно упорядкувати, щоб жити в Києві стало комфортно. Це один бік медалі.

– Інший – відповідальність за недотримання Статуту. І тут постає важливе питання: а хто буде контролювати, стежити за порядком і притягувати до відповідальності? Адже документ ми можемо написати і змалювати все напрочуд гарно. Та існує небезпека – отримати черговий канцелярський папірець «для «галочки», який не матиме нічого спільного з життям.

Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook.