Яку небезпеку несе трудова міграція для ринку праці в Україні?
Українські компанії уже б'ють на сполох. Вони відчувають конкуренцію з європейцями за трудові ресурси. Затрати на них у загальній структурі собівартості їх продукції досі були доволі низькими.
Наприкінці 2017 року Держстат опублікував обстеження щодо трудової міграції українців. Так, у 2015-2017 роках з України емігрувало 1,3 млн осіб або 4,5% населення. З них 43 тис повернулися, ще 49 тис були тимчасовими трудовими мігрантами. Найбільше українців емігрувало до Польщі, Росії, Італії та Чехії.
За інформацією експертів Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи, кількість українських трудових мігрантів становить 2,2-2,3 млн осіб або 8% населення. У перспективі темпи еміграції можуть зрости, особливо в Польщу.
За оцінками Польського союзу підприємців та роботодавців, для збереження поточних темпів зростання польська економіка потребуватиме ще 5 млн робітників у наступні 20 років. На ці місця претендуватимуть українці, якщо український бізнес не підвищить зарплату, а влада не забезпечить достойні умови життя.
За кордоном українці отримують у два-три рази вищу зарплату. При цьому дуже малий відсоток українців працює на посадах, які відповідають їхньому рівню кваліфікації. Більшість чоловіків за кордоном працюють на будівництві або сезонними робітниками на полях, жінки — домашніми робітницями.
- Підвищенням зарплати на 1-2 тис грн кваліфікованих робітників не затримаєш. Деякі підприємства змушені збільшувати зарплати співробітникам на 70%, щоб люди погодилися далі працювати і не їхати за кордон, — зазначає віце-президент Конфедерації будівельників України Юрій Сербін.
За даними Міжнародного кадрового порталу "HeadHunter Україна", кількість пропозицій про роботу від іноземних компаній у 2016 році зросла у 1,5 разу порівняно з 2015 роком, і у 2017 році ця тенденція тривала. Багато вакансій для українців розміщують роботодавці Польщі, Чехії, Швеції, Німеччини, Ізраїлю, Італії.
Бізнес може по-різному реагувати на тренди ринку праці. По-перше — звертати увагу на корпоративні університети, оскільки ланка середньої освіти в Україні доволі слабка. Великі компанії давно пішли цим шляхом. Наприклад, у "Новій пошті" працює така форма навчання новачків.
- Молоді спеціалісти можуть пройти навчання і подати свої кандидатури на внутрішній конкурс. Цього року у нас заплановане активне розширення мережі, відповідно, буде багато вакансій на посаду керівника відділення. Вакансії будуть доступні, зокрема, й кадровому резерву, — зазначили в компанії.
Зачепила трудова міграція й аграрний сектор. Компанії намагаються вирівняти умови праці з європейськими.
- Порівняно із сезонними заробітками в Польщі, робота в МХП має безліч переваг: повний соціальний пакет, офіційне працевлаштування, оплачувані відпустки та лікарняні, комплексне харчування від 1 грн, безкоштовний трансфер до місця роботи та у зворотному напрямку, медичні обстеження, службове житло, якщо в ньому є потреба, — прокоментувала директор департаменту з управління персоналом і комунікаціями агропромислового холдингу МХП Ксенія Прожогина.
Крім того, для кожного працівника розробляються персональні плани розвитку, виявляються ключові компетенції, які потребують розвитку задля кращого виконання обов'язків та подальшого кар'єрного зростання.
Заохочується і вертикальне, і горизонтальне зростання. За потреби працівника навіть можуть відправити на навчання у профільний заклад за кошт підприємства.
По-друге — не забувати про неформальну освіту.
- Бізнесу варто передбачити в рамках неформальної освіти можливість стажування за кордоном, щоб працівники побачили, як працюють найкращі підприємства там, — вважає Лібанова. Крім того, на її думку, не потрібно нехтувати семінарами і тренінгами для персоналу.
По-третє — зважати на автоматизацію, аналізувати світові тенденції.
- На Заході думають не про те, де взяти робочу силу, а чим зайняти людей, які вивільняються в результаті роботизації. 15-20 років тому професія друкарки була затребувана, але з'явилися комп'ютери, і вона вже не потрібна, — зазначає експерт.
На її думку, в Україні гостро стоїть питання безпеки на робочому місці. Кількість виробничих ушкоджень доволі висока. Люди мусять розуміти: якщо вони втратять здоров'я, то отримають компенсацію. Бізнес повинен це пам'ятати.
Не повинна залишатися осторонь цих проблем і влада. Щоб стримати відплив молоді, у багатьох європейських країнах діють урядові програми, які переконують людей повертатися на батьківщину.
Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook.