Яка доля підземного музею на Поштовій площі

Директор Центру археології Києва Інституту археології України Михайло Сагайдак розповів присутнім про унікальні артефакти, знайдені під час розкопів на Поштовій площі. Він зокрема зазначив, що археологи працювали в системі порятункових робіт – тому йшлося передусім про пошук цінних археологічних знахідок, а не про їх консервацію і музеєфікацію. 

Під час розкопу на площі понад 4 тисячі квадратних метрів знайшли комплекс гідротехнічних споруд прибережного міського кварталу ХV–ХVІ століть, а також цікавий елемент спуску з верхньої тераси на нижню у вигляді системи укріплень і настилу, яким можна було спускати великі вантажі чи плавзасоби. Археологи розкопали й частину міського кварталу – стародавню вулицю з провулками, три садиби, у одній із яких виявили погріб із добре збереженою бочкою, могильники, дренажні та припортові споруди. Було знайдено близько 200 монет, жіночі скляні браслети та інші прикраси, уламки посуду та іншої кераміки, кулі, хрестики, трубки для паління, ґудзики, стріли та інші дрібні речі – всього кілька тисяч предметів. 

– Ми вийшли на найдревніший рубіж, де під пізньосередньовічними горизонтами залягають горизонти Київської Русі, – сказав Михайло Сагайдак. – І зупинилися у верхній частині розкопу на відмітці між ХІІ і ХІІІ століттями, за знайденими залишками дерев’яної забудови зафіксували величезну літописну пожежу 1202 року. А в нижній частині опустилися до ХІ століття, де виявили княжі печатки та інші артефакти, які проливають світло на діяльність людей у цій частині міста. Ці археологічні знахідки, а також продовження розкопок, відкривають перспективи вивчення та музеєфікації об’єктів, які були свідками таких знакових подій давньої історії Києва, як хрещення жителів міста князем Володимиром, візит княгині Ольги до Візантії та інших, що є дійсно унікальними пам’ятками державного значення. 

Але як зберегти всі ці воістину безцінні артефакти? В який спосіб їх консервувати та музеєфікувати? Де це робити – в самому розкопі чи потрібно вивезти в інше місце? І чи варто створювати музей саме на Поштовій площі? Ці та інші питання вітчизняні фахівці обговорювали спільно з іноземними. 

Зокрема керівник польського Археологічного заповідника Genius Loci на острові Катедраль у Познані Агнешка Стемпін зазначила, що ми маємо унікальні знахідки у нашаруваннях одразу кількох століть, і поділилася досвідом консервації стародавніх дерев’яних споруд. Американський археолог Мирон Олег Стахів пригадав, що подібні археологічні знахідки консервували у Бересті (Білорусь), а також у Естонії, тож варто поцікавитися їхнім досвідом, а також новітніми розробками в цій сфері, оскільки технології значно розвинулися… 

Учасники «круглого столу» зазначали, що потрібно якнайшвидше вживати заходів щодо збереження знайдених артефактів, а також вирішувати питання із альтернативними будівельними укріпленнями розкопу. А міська влада має визначитися зі створенням підземного музею на Поштовій площі чи розміщенням археологічних знахідок у інших закладах. 

Олексій Рєзніков, заступник голови КМДА: 
– Нарешті ми відійшли від політизації до оцінки ситуації і почали професійне обговорення проблеми консервації та музеєфікації археологічних знахідок на Поштовій площі. Добре, що маємо підтримку і допомогу іноземних фахівців. Слід чітко визначитися: що потрібно зберегти для подальшої музеєфікації, а що достатньо лише дослідити для науки. Виходячи з цього і вибирати види консервації. Також поки що немає однозначної відповіді на запитання, чи має саме на місці розкопу бути підземний музей. Можливо, у травні ми продовжимо дискусію на міжнародній конференції. А тим часом будемо шукати можливості консервації артефактів із залученням польського чи, можливо, скандинавського досвіду. Добре, що до вирішення цієї проблеми долучилися фахівці ЮНЕСКО, які зроблять свій звіт. А от наше Міністерство культури, на жаль, не виявляє належної активності у збереженні артефактів на Поштовій площі, хоча цей об’єкт і все, що там знайдуть, належить державі в його особі.