100 днів неволі

100 днів неволі

Наталя ПЛОХОТНЮК 
Правозахисник, журналіст і волонтер Валерій Макеєв разом із харківським колегою з часопису «Український простір» Романом Черемським 100 днів пробув у полоні в сепаратистів. 
Вони їхали до Краснодона, щоб забрати українських полонених, яких обіцяли випустити в обмін на відзняті для телебачення «картинки», а натомість самі потрапили у полон. Разом із ними їхала знімальна група телеканалу «112 Україна» – кореспондентка Ганна Іваненко та оператор Назар Зоценко. 
15 серпня 2014 року на блокпосту на виїзді з Лутугиного, коли до Краснодона залишалося близько 40 кілометрів, їх затримали бойовики (хоча у них були домовленості й узгодження з комендатурою й керівництвом терориристичної так званої ЛНР). Речі й автівку – відібрали, а Валерія Макеєва, Романа Черемського, Ганну Іваненко та Назара Зоценка кинули у підвал. 
3 вересня з полону звільнили Ганну Іваненко і Назара Зоценка. Валерій Макеєв вийшов на волю 23 листопада, а Роман Черемський – 27 грудня. Про свої поневіряння Макеєв розповів у книжці «100 днів полону», яку було презентовано в Національній спілці журналістів України. 
Валерій Макеєв говорить, що для полонених найстрашніше – це невизначеність, «коли вони не знають, покинула їх держава, чи ні, і вони не розуміють, що насправді відбувається». Хоча його книжку вже назвали посібником про те, як залишитися людиною в нелюдських умовах, він запевняє, що це – «добра книжка про страшні речі». 
– У багатьох людей, які побували на тому боці, які повернулися з полону, немає порога чутливості, немає порога відчуття страху і реальності. Вони знищені полоном. А буває, що навпаки. Тому у своєму творові я прибрав усі страшні речі, тут немає жодної краплі крові. Це – книжка добра. А книжка – це теж зброя.