Медична реформа: що думають кияни?
Чи обрали вже кияни свого сімейного лікаря? Як вони оцінюють стан медобслуговування в столиці? Чи вважають потрібною медреформу? Що взагалі про неї знають і яких змін чекають? Ці та інші запитання ставили перед мешканцями столиці співробітники Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) у ході репрезентативного опитування.
Як пояснив генеральний директор КМІС Володимир ПАНІОТТО, в перебігу цього процесу застосовувався метод телефонних інтерв`ю з використання комп’ютера. Заради отримання об’єктивної картини для опитування була розроблена стратифікована, випадкова двоступенева вибірка з квотним відбором на останньому ступені.
Результати дослідження не стали сенсацією: загальна оцінка рівня медобслуговування в столиці, яку висловили кияни, невисока. Хоча 40% респондентів вважають цей рівень як середній, водночас дуже погану або погану оцінку дали 33%, а дуже добру або добру – лише 15%. Втім, заради об’єктивності відзначимо, що негативна думка певною мірою могла формуватися під впливом отриманої зовні (наприклад, від інших людей чи ЗМІ) інформації, адже оцінки тих, які протягом останнього часу користувалися меддопомогою і тих, хто цього не робив, майже не відрізняються.
Серед киян переважає думка, що якість медпослуг в столиці за останні 2 роки або залишилася незмінною (41% опитаних), або погіршилася (34%). Про більше чи менше покращення говорили лише близько 12% опитаних. Погіршення ситуації відзначили 27% тих, хто звертався по меддопомогу 1-2 рази на рік, 38% тих, хто звертався по неї кілька разів на рік і 48% тих, хто звертається постійно.
Звернення до послуг державних лікарень майже вдвічі переважає звернення до приватних медичних закладів (до перших останній раз зверталися 64%, а до других – 35%). І оцінки якості отриманих при цьому медичних послуг разюче різняться: високі (4 та 5 балів за п’ятибальною шкалою) виставили близько 93% пацієнтів приватних закладів, та лише 47% пацієнтів державних.
Більшість (56%) тих, хто звертався до державних медичних закладів, у той чи інший спосіб платили за надані послуги - готівкою за квитанцією чи без неї, благодійним внеском, подарунком тощо. Втім, варто звернути увагу й на такий красномовний факт: кожен десятий із пацієнтів приватних медзакладів вказав, що здійснював оплату послуг готівкою та без квитанції.
Показово те, що більшість опитаних киян (близько 61%) і дотепер не знають, хто є їхнім сімейним лікарем. Ще 28% знають цього лікаря, але поки не уклали з ним контракт (це зробили лише близько 11%).
Одним із позитивних моментів можна вважати те, що переважна більшість (65%) опитаних оцінили реформу системи охорони здоров`я як нагальну справу. Ще 17% вважають її потрібною, але не такою, якою слід займатися негайно. Проти реалізації медичної реформи висловилися тільки 9% опитаних, і ще скільки ж поки що не змогли визначитися. Негативне ставлення до реформи більш поширене серед людей старшого віку (18% - проти).
Максим ПАРАЩЕВІН, експерт Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва:
- Переважна більшість респондентів вважають, що реформа медичної галузі необхідна. Водночас кияни мають доволі туманне уявлення про те, що необхідно змінювати і не особливо цікавляться цим. Зокрема, було поставлено запитання, які саме зміни з реформи охорони здоров`я можуть назвати респонденти. І ось, що з’ясувалося: про введення референтного ціноутворення на лікарські засоби знають тільки 3,8 % опитаних, про створення центрів громадського здоров`я в кожній області – 1,4%, про введення суворого контролю над громадськими фондами, що використовуються для будівництва сучасного діагностичного комплексу для дітей Охмадит – 0,5 %. А про надання субсидій на медпослуги внутрішньо переміщеним особам взагалі не чув ніхто з респондентів. Тож працювати є над чим.
Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook!