Українські музеї стануть ближчими до кожного
Днями в Національному музеї історії України пройшла зустріч людей з особливими потребами та активістами ГО «Структура». Обговорювалось, як зробити київські музеї доступними для людей з обмеженими можливостями. А в столиці їх дуже багато - понад 150 тисяч осіб.
- Національний музей історії України – це найголовніший музей країни. Тут більше 800 тисяч експонатів, проте вони недоступні для людей з особливими потребами. І не лише для них, а й для всіх мало мобільних категорії людей, наприклад для мам з маленькими дітьми. Важливо, щоб такі люди могли залишити свою зону комфорту, яка на жаль, часто збігається з порогом їхньої квартири, та мали доступ до музейних залів. У Радянському Союзі було прийнято не помічати людей з особливими потребами, тому про безбар’єрність міста не йшлося. А в інших країнах ще 100 років тому дбали про безпеку та комфорт.Так, у 1908 році музей Метрополітен, який знаходиться у США, надавав відвідувачам інвалідні коляски (за потребою), — розповідає Зоряна Бухманська, координатор інклюзивного проекту «Бути ближчими до кожного».
Пані Зоряна, яка працює в музеї, підтримала ідею керівництва займатися соціальним проектом. Дівчина розробляє та втілює в життя інтерактивні заняття для дітей з особливими потребами.
- Музей починається зі сходів. Ми також вирішили почати зі сходів. Тому для слабозрячих людей сходини було промарковано жовтою стрічкою. Жовтий – той колір, який допомагає зорієнтуватись. Звичайно, сліпа людина не може його побачити, а от слабозрячій або людині, в якої «скаче тиск», допоможе не оступитись на сходах. Також на першому поверху музею ми зробили інформаційну табличку, написану шрифтом Брайля (для сліпих людей, які не можуть бачити літери, але можуть відчути їх на дотик), – продовжує пані Зоряна.
Працівники розробили дві екскурсії музеєм для незрячих дітей – «Нумізматика на дотик» та «Трипільська культура в дитячих руках».
У майбутньому планується встановити пандуси зовнішні та внутрішні або підйомники, обладнати експлікацію біля експозицій шрифтами Брайля й облаштувати туалет для особливих людей, адже до вже існуючого ведуть круті сходи, що робить його недоступним для деяких категорій громадян.
Залишається сподіватись, що працівники не лише цього музею, а й інших будуть свідомими та допоможуть створити безбар'єрний простір для тих, кому не під силу піднятись або спуститись сходами самостійно.