У «Київенерго» – переоблік на мільярди

Ця зима – остання для столичного енергомонополіста як виробника і постачальника тепла. Київ забирає у нього все, що передав 2001 року. Тривають взаємні ревізії, точаться запеклі суперечки.
«Важкий шлях повернення додому», – так оцінив ці торги перший заступник голови комісії Київради з питань ЖКГ і ПЕК Вадим Ноздря.
А голова наглядової ради «Київенерго» Іван Плачков не виключає, що ТОП-менеджменту ПАТ доведеться навіть переселятися з головного офісу, що навпроти театру Франка, адже будівля – теж у комунальній власності.
Загалом столична влада повертає громаді аж 8933 об’єкти – дві ТЕЦ, завод «Енергія», чотири станції теплопостачання, 178 котелень, сотні бойлерних, більш ніж 2,6 тис. кілометрів теплотрас…
Гостро стоїть питання про працевлаштування 8 тисяч людей, які все це обслуговують. Про кампанію з укладання нових договорів із мільйоном абонентів-споживачів тепла і гарячої води й годі говорити. На спірних рахунках – мільярди боргів, компенсацій за так зване «покращання» акціонерним товариством комунального майна тощо.
БОРГИ – У СПАДОК
Уже остаточно вирішено – з 28 квітня весь міський теплоенергетичний комплекс переходить до новоствореного КП «Київтеплоенерго». Зі старими проблемами і боргами. «Купив коня – годуй, напувай його тепер», – цитуючи одного з героїв телефільму, наголошує на нелегкій ноші для міського бюджету депутат Київради Олег Костюшко.
«Київенерго», приміром, заборгувало державі за газ понад два мільярди. Їх віддаватиме тепер комунальне підприємство.
Столична влада, за словами заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, двічі зустрічалася з керівництвом «Нафтогазу», аби врегулювати цю проблему, але там наполягають на дотриманні норми закону, який «прив’язує борги за газ не до підприємства-боржника, а до власника обладнання, до джерела виробництва тепла».
Проте у мерії знають, як розв’язати задачу, – домовляються з урядом про повернення навзаєм державних боргів перед «Київенерго» – 726 мільйонів за різницю в тарифах, мільярд за пільги і субсидії, 250 мільйонів за обігрів бюджетних установ. Тож одне на одне й вийде.
У «Київенерго» хочуть перекласти на «Київтеплоенерго» і 2,6-мільярдний борг населення за тепло і гарячу воду.
– Бо споживач ніколи не погасить старі борги, якщо укладе новий договір на постачання з іншим підприємством, – керується 40-річним досвідом роботи в галузі Іван Плачков.
ЯКА ПЛАТА ЗА «ПОКРАЩАННЯ» І «ПОГІРШЕННЯ»
«Київенерго» вимагає від міста компенсації коштів, вкладених у «покращання», – ремонти і модернізацію майна теплового господарства за 17 років. Натомість депутати Київради згадали й за «погіршення», вимагаючи плати за користування та компенсації за амортизацію, зношеність цього ж майна упродовж того ж терміну.
– Київ надав у користування дві ТЕЦ, інші виробничі потужності, ви заробляли на них, а тепер віддаєте за «спасибі». Це як взяли в оренду новий автомобіль, а повертаєте старий. Я теж хочу мати такий бізнес. Але без відшкодування не буває, – заявив посадовцям «Київенерго» Олег Костюшко.
Однак ті кивають на угоду 2001 року. Там написано, що все мають повернути «у робочому стані». ТЕЦ працює – і то добре. Відшкодувань за використаний ресурс не передбачено й у тарифах для споживачів.
– Уся діяльність природних монополій контролюється НКРЕКП, комісія встановлює тарифи. У тарифі не передбачено накопичення коштів для відшкодування за зношеність, передбачено тільки утримання майна в належному стан, – твердить Іван Плачков.
А гендиректор компанії Олександр Фоменко відсторонився від претензії депутатів тим, що нинішнє «Київенерго» (приватне акціонерне товариство), мовляв, користувалося комунальним майном тільки з 2012 року, а доти компанія була державною. Остання й укладала з Київрадою невигідну для міста угоду, на чому наголошують сьогоднішні депутати.
– Я не відповідаю за те, що було до приватизації, – каже Фоменко.
Проте в рахунках компенсацій за «покращання» – ремонти, реконструкції, модернізації – сьогоднішні керівники монополіста згадали й «доприватизаційний» період. І виставили Київраді рахунок на 888 мільйонів 300 тисяч.
У КМДА, за словами Петра Пантелеєва, не погоджуються компенсувати цю суму – багато «покращань» не підтверджені документально. Комісія мерії проводить власну інвентаризацію та оцінку майна. А депутат Валерій Гуманенко заявив, що утримання мереж, ремонти здійснюються за кошти з тарифів, за них вже розплатилися кияни.
У компанії ж відповідають, що «покращили» загалом на три мільярди гривень, а ота виставлена цікава сума – вкладення власних коштів ПАТ, підтверджені нібито навіть закордонними аудиторами. Пан Фоменко згадав і «доприватизаційний» кредит Світового банку – 250 мільйонів доларів, які ще державне «Київенерго» взяло 2006-го року нібито на модернізацію мереж.
ЕНЕРГЕТИКІВ БЕЗ РОБОТИ НЕ ЗАЛИШАТЬ
Іван Плачков заявив, що наприкінці лютого, себто за два місяці до звільнення, «Київенерго» має вручити вісьмом тисячам теплоенергетиків – від слюсарів до інженерів – повідомлення про скорочення штату. У мерії пропонують не турбувати людей, а звільнити за іншою статтею трудового законодавства – за переведенням на роботу в КП «Київтеплоенерго». Працівники в один день напишуть дві заяви (про звільнення з ПАТ «Київенерго» та зарахування до КП «Київтеплоенерго», так би мовити, без відриву від виробництва на тому ж робочому місці.
За словами Петра Пантелеєва, місто запропонує не гірші умови праці. А директор Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА Дмитро Науменко підрахував, що на зарплату їм доведеться щомісяця витрачати по 92 мільярди гривень, аби зберегти нинішню платню – у середньому 10,5 тисячі.
ТАРИФИ НЕ РОСТУТЬ
Петро Пантелеєв заявив, що «Київтеплоенерго» подасть на затвердження до НКРЕКП економічно обґрунтовані тарифи на тепло і гарячу воду, аби не навантажувати додатковими видатками міський бюджет. Проте, запевнив він, суми у платіжках будуть не більшими, ніж у «Київенерго».
Однак у мерії таки пропонують збільшити за рахунок бюджету статутний фонд «Київтеплоенерго» на так звані «стартові» 7 мільярдів гривень. Адже підприємство запрацює в масштабах всього міста з травня, коли тарифної виручки за тепло вже не буде, а перші обігові кошти отримає щонайраніше у кінці червня. І то лише за гарячу воду.
А до опалювального сезону 2018-2019 років тут вже почали готуватися, запевняє Дмитро Науменко. Заплановано, за його словами, низку заходів з модернізації теплотрас та зменшення витрат газу і втрат тепла, зокрема закриття застарілих та неефективних малих котелень і перекладення мереж від них до потужніших джерел теплопостачання тощо.
Уже влітку потрібно сплатити «Нафтогазу» й аванс за газ...
ЩО У ПЕРСПЕКТИВІ
У Департаменті житлово-комунальної інфраструктури КМДА розробляють десятирічну Програму підвищення надійності теплоенергетичного комплексу Києва.
За словами Дмитра Науменка, модернізація всіх тепломереж, які зношені більш як на дві третини, котелень і ТЕЦ потребує 1,2 мільярда євро. Це майже у п’ятдесят разів більше, ніж «Київенерго» витратило на «покращання» упродовж сімнадцяти років (хоча в КМДА і цій сумі не довіряють). Де ж взяти ці мільярди – майже річний міський бюджет? Їх планують залучити за рахунок зовнішніх інвестицій.
– Ми повинні врятувати теплове господарство, аби не втратити його цілком, – наголошує Петро Пантелеєв.
І пропонує на законодавчому та урядовому рівні здійснити заходи з виведення теплоенергетики з кризи та розбалансованого стану, аби цей бізнес не був таким збитковим та ризикованим і в галузь прийшов інвестор.
Юрій СИРОТЮК, голова депутатської фракції «Свобода» в Київраді:
– Ніхто не повірить, що, взявши в концесію дуже дороге майно і будучи монополістом у столиці, концесіонер не заробляв, а втрачав. Тому пропонуємо провести не інвентаризацію майна, а фінансовий аудит показників виконання угоди, порахувати втрати Києва від концесії… Це могло би стати підставою винесення штрафних санкцій за невиконання інвестиційних умов угоди.
Хто кому винен?
У «Київенерго» стверджують, що в модернізацію теплового господарства Києва вклали за 17 років, крім тарифних коштів, 888 млн. грн. власних. І вимагають відшкодування з міськбюджету. Однак, за результатами торішньої ревізії Департаменту ліцензійного контролю НКРЕКП, виявлено, що, приміром, 2016-го «Київенерго» не витратило на «покращання» навіть тих грошей, які були передбачені в інвестпрограмах, тобто сплачені всіма киянами у тарифах. Зокрема, лише за реконструкцію трансформаторної станції 1-го енергоблоку ТЕЦ-5 усі ми сплатили ще позаторік 9,4 мільйона, а на баштову гладильню ТЕЦ-6 скинулися ще 6,6 млн. Та віз і нині без коліс.
А загалом у актах перевірок йдеться про чималі «отримані, але не освоєні» суми – 156,7 і 28,9 млн. грн. Компанія також зекономила 250,5 та 13,3 млн. грн., як сказано, «на статті витрат «Паливо». Економія газу – ніби й похвальна справа, аби не одне «але». Тепер НКРЕКП вимагає «вилучити із структури тарифів на теплову енергію» оті сотні мільйонів.
Кияни-споживачі мали б тішитися зменшенню наступної зими сум у платіжках. Проблема тільки в тому, що «зекономлені» й «неосвоєні» кошти залишаються в «Київенерго», а до «Київтеплоенерго» переходять… діряві труби, за ремонт яких сплачено, та урізані на суму «економії» тарифи. Тобто «Київтеплоенерго» матиме збитки… ще до початку діяльності.
– Якби у «Київенерго» рахували не тільки те, що вони вклали, а й те, чого не зробили, а гроші отримали, то зовсім по іншому звучала б відповідь на питання, хто кому повинен заплатити відступні. Місту треба братии результати перевірок за всі роки й виставити компанії рахунки за невиконані зобов’язання, – вважає Володимир Євдокімов, колишній член НКРЕКП, а нині радник віце-прем’єр-міністра.
Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook.