Кiev проти Kyiv: як правильно писати назву столиці
Київрада та КМДА багато роблять для популяризації української мови, але не варто забувати, що ця політика спирається на велику підтримку й ініціативу численних громадських організацій столиці. Без них важко сподіватися на успіх.
Ще кілька років тому відомий у Києві громадський діяч, шеф-редактор сайту Zakonoproekt Євген Костенко звернув увагу на невірне написання назви столиці в соцмережах, інших електронних ресурсах та електронних адресах багатьох ЗМІ, державних установ.
Написав їм чемні листи з проханням виправити помилку. А працюючи деякий час помічником народного депутата, ініціював звернення до ЗМІ та міністерств і відомств: «Постановою Української комісії термінології визначено правильні написання українських географічних назв ще у 1995 році (резолюція №5, протокол №1, 14 жовтня 1995).
Написання Kyiv занесено в базу даних термінів Об’єднаних Націй ще у 2002 році. Уряд України опрацював це питання з відповідними державними інституціями США, Канади, Британії, Австралії та інших англомовних країн. Усі ці уряди видали директиви – відтворювати назву столиці нашої країни англійською мовою як Kyiv».
За задумом, цей лист, підписаний віце-прем’єром із гуманітарних питань, мав надійти на адреси ЗМІ, міністерств і відомств як офіційне звернення від імені Кабінету Міністрів. Але в уряді Януковича на документ навіть уваги не звернули!
– Що дивно, – пригадує Євген Костенко, – після того, як було змінено латинські написання міста Алмаати й держави Мумбайя, наші ЗМІ миттєво змінили їх назви. Натомість геть невірне Kiev трималося майже десять років!
Змінити ситуацію допоміг кандидат економічних наук Олександр Вовченко. Саме він став автором ухваленої Київрадою 2015 року Концепції розвитку української мови, культури та виховання історичної пам’яті у жителів Києва.
– Якось я відзначив, що в багатьох країнах і містах цих країн існують програми підтримки національної мови, – розповідає Олександр. – У Києві нічого подібного не було. Як корінний киянин, який хоче, щоб його діти розмовляли українською, почав працювати над подібною програмою. До роботи були залучені мовознавці, науковці, очільники департаментів КМДА, керівники освітніх закладів. Спільна праця тривала понад рік. А щоб документ не залишився лише на папері, з метою контролю виконання положень Концепції при КМДА 2016 року було створено міжвідомчу робочу групу.
За минулі роки зроблено чимало. Зокрема велику увагу приділили тому, аби нарешті змінити Kiev на правильне Kyiv та «навчити» соцмережі говорити українською.
– Інтерфейс у соцмережах ви зараз можете налаштовувати на українську самостійно, – радить Олександр Вовченко. – Сайти відомих брендів, які працюють у Києві, здебільшого україномовні. Але деякі все ще вживають російську, і щоб це змінити, нам, киянам, треба звертатися до них.
Зараз Олександр Вовченко – лідер громадської спілки «За українськомовний Київ». У її складі багато діячів, мовознавців, освітян, зокрема Дмитро Павличко, Іван Ющук, Галина Яблонська, Юрій Гнаткевич, Сергій Мельничук, Сергій Болтівець, Тарас Марусик.
Спілка допомагає поширювати українську у вишах, надає правові консультації.
– Запустили соціальну рекламну кампанію в Києві. За сприяння заступника міського голови Олексія Резнікова нам виділили сотні метрів рекламних площ, – розповідає Олександр. – Зараз розробляємо комплекс заходів з утвердження української мови у столиці.
Також спілка пропонує запровадити в Києві День української писемності та звернулася до Президента України з проханням оголосити 2018-й роком української мови. Є в місті чимало інших подібних ініціатив.
– Неабияке значення має власний приклад, – вважає Олена Єскіна-Терещенко, депутат Київради VII скликання, лідер громадської організації «Київське віче». – Ще до Майдану майже всі наші активісти і вдома, й у магазинах, у транспорті, почали говорити лише українською. Мова стала одним із символів спротиву режиму Януковича. Не розумію людей, які торочать про «наступ на російську культуру». Немає жодного законодавчого акта, який би свідчив про якусь «страшну українізацію». В усіх випадках йдеться про паритетність мов.
– Тим, хто вважає, що захищає російську культуру, варто пам’ятати, що є російська культура, яку ніхто не забороняє, а є російськомовний інформаційний простір, який дуже часто з культурою не має нічого спільного, бо в багатьох випадках це відвертий несмак, – каже ветеран екологічного руху Києва, один із лідерів асоціації «Зелений світ», відомий правозахисник Сергій Федоринчик. – Більшість київських «зелених» повністю підтримує всі заходи, що здійснюються в рамках ухваленої Київрадою Концепції розвитку української мови.
До речі, Сергій Михайлович — родом з Білорусі. Вільно володіє і російською, і рідною білоруською. Знаючи мовну ситуацію у столицях обох країн, стверджує:
– Ставлення наших російськомовних співгромадян до української та білоруської мов – це індикатор інтелігентності людини, рівня її освіти та вихованості, зрештою, громадянської толерантності.
Підтримка ініціатив Київради робить українську дедалі популярнішою. Нещодавно ФК «Динамо» (Київ) відмовився від російськомовної версії клубного сайту, залишивши в мережі Інтернет його український варіант. Це ще один наочний приклад того, як Kiev впевнено перетворюється на Kyiv.
Нагадаємо, що у 2018 році в рамках Громадського бюджету реалізовуватиметься проект #КиївЗаговоритьАнглійською.
Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook.