Чи готова столиця до сортування відходів по-європейськи
Андрій КОВАЛЕНКО
Згідно з відповідною правкою до Закону «Про відходи», відтепер забороняється захоронення непереробленого сміття на полігонах. А міста й села повинні забезпечити сортування відходів за видами для переробки й утилізації.
Прикметно, що новація стосується не лише органів влади, а й усіх громадян. Адже розділяти сміття на харчові відходи і вторсировину віднині зобов’язані всі без винятку домогосподарства. Інакше — штраф від 340 до 1 360 грн. (для організацій — від 850 до 1 700 грн.).
Попередні зусилля на цьому терені успіхом у нас не увінчалися. Наприклад, ще з початку 2000-х у столиці зродився план щодо будівництва другого сміттєспалювального заводу на правому березі Дніпра (окрім єдиного діючого в країні підприємства «Енергія») і двох сортувальних заводів. Втім, усе це «відбулося» лише на папері.
Так само в 2007 році провалився експеримент із сортування твердих побутових відходів на Печерську. Як згадує депутат Київради Олександр Пабат, тоді було встановлено різнокольорові контейнери для збирання окремих видів сміття, а місцевих жителів забезпечили спеціальними відрами для сортування відходів. Втім, усе це було проігноровано: люди не звертали увагу на специфіку контейнерів і скидали сміття в одну купу.
Вочевидь, виконання законодавчих новацій щодо сортування і утилізації відходів є серйозним викликом для столичної влади. Оскільки баритися тут не випадає, то ще на початку минулого грудня Київрада затвердила міський план заходів на 2017-2025 роки у сфері поводження з відходами. Він, зокрема, передбачає рекультивацію полігону № 5, технічне переоснащення сміттєспалювального заводу «Енергія» для більш екологічної його роботи, а також створення комплексів з перероблення сміття. Також документ акцентує на розвиткові системи роздільного збору сміття, зокрема, шляхом збільшення кількості контейнерів та автомобілів для вивезення роздільних відходів.
За словами заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, в Києві планується поточного року встановити контейнери для небезпечних відходів — відпрацьованих акумуляторів, ламп, термометрів тощо.
Водночас, постає чимало питань щодо можливості негайного виконання містом нових законодавчих правил, зважаючи на брак відповідної інфраструктури й фінансову невизначеність. Так само: чи не заблокує закон вивезення сміття по всій країні, адже потужностей із сортування, переробки й утилізації різних фракцій відходів критично не вистачає?
— Реалізація закону повинна передбачати певні поетапні кроки, — наголошує голова постійної комісії Київради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу. Володимир Бондаренко. — Адже люди розуміють, що правові новації щодо відходів нереально виконати зразу, з першого дня і в повному обсязі. На сьогодні в бюджеті Києва ще не передбачено коштів на його реалізацію. Наразі — навіть на те, щоби встановити роздільні сміттєві баки в кожному дворі. Поки що важко визначити хоча б приблизну цифру для виконання нової норми закону.
Пан Бондаренко вважає, що починати треба з роздільного збирання чотирьох компонентів сміття — скла, пластику, паперу й органіки. Для цього в кожному київському подвір’ї повинні стояти відповідно чотири різні контейнери. Доцільно також впровадити систему збору харчових відходів. Папір люди здебільшого збирають і здають самі. Щодо скла, то тут необхідно ввести нові державні нормативи щодо збору — на вагу, а не поштучно, за видами тари, як нині.
Ще один аспект: якщо зробити нормальну ціну на відходи з тих же таки паперу, пластику й скла, то неодмінно знайдуться підприємці, котрі на вигідних засадах цю проблему вирішуватимуть. На думку очільника профільної комісії Київради, закон не працюватиме повною мірою, якщо не створити відповідну інфраструктуру з переробки й утилізації побутових відходів. Йдеться, передовсім, про значні інвестиції в реконструкцію сміттєспалювального заводу «Енергія», аби вдвічі збільшити його потужності. Тут потрібно суттєво модернізувати спалювальні топки, системи викидів й очистки диму. Паралельно планується будівництво двох сміттєсортувальних заводів — попередньо в Деснянському районі біля ТЕЦ-6 і на території Київської області.
Олександр ЩЕРБАНЬ, співголова ГО «Асоціація зелених України»:
— Новації зі сміттям, на мою думку, робляться здебільшого задля того, щоб були додаткові дотації з бюджету, а також — гарні цифри у звітах щодо створення нових робочих місць. Звичайно, щось буде зроблено. Але… Наше суспільство, на жаль, геть не готове. І не може бути готове, якщо для нього не створять всі умови згори. Не маючи високотехнологічної системи в цілому, людей не привчиш сортувати сміття добровільно й сумлінно. Тим паче, якщо не буде серйозної правової відповідальності за порушення закону в цій сфері – насамперед, чиновників, а потім уже – й усіх інших. Справа навіть не в баках, їх можна наставити всюди. Але куди дівати вже сортоване сміття, якщо немає потужностей для його переробки й високотехнологічної утилізації?
Який сенс, якщо воно буде скидатися на те ж сміттєзвалище в Підгірцях, гнитиме на поверхні й далі створюватиме загрози екологічної катастрофи?
Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця, – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook!