Через родину Якутовичів – про українське мистецтво: новий пізнавальний мультимедійний проект

Ініціатором проекту став арт-центр «Я-галерея», що проводив кілька виставок та видав книжки, присвячені Георгію Якутовичу. Однак експозиції завершилися, мистецькі видання не всі можуть собі дозволити купити. Тож було вирішено зробити просвітницький інтернет-проект, доступний для широкої аудиторії.

– Ми обрали не окрему постать, а цілу художню династію Якутовичів. Це три покоління, які охопили знакові періоди для української культури і становлення держави – від 1960-х до 2010 року. Їхні життя і творчість є віддзеркаленням тенденцій та настроїв різних епох: 60-х, коли в українській культурі формуються нові альтернативні шляхи, 90-х, коли відбувається злам і художники вимушені пристосовуватися до нових умов, 2000-х, коли в Україні шукають канони, міфотворчі речі, – розповіла «Вечірці» авторка проекту Поліна Ліміна. – На жаль, українське мистецтво ХХ століття представлено дуже фрагментарно. Є інформація про 20-ті роки, авангардне мистецтво, бойчукізм, про 60-і – але переважно фігурують дисиденти. Є тенденція говорити про ті речі, які швидше були виключенням, аніж становили об’єктивну картину. Ми ж досліджуємо, чим у той час цікавилися люди, які виставки відвідували, які ідеї панували в художньому середовищі. І робимо це крізь призму життя Якутовичів. Так, у 1960–1990-х Георгій Якутович був на верхівці київського творчого бомонду, його ім’я знали всі, на нього рівнялися тодішні молоді художники. Але коли він відійшов від активної творчості, а потім пішов з життя, – митець наче зник з інформаційного простору.

Yakutovych Academy можна відвідати з будь-якої країни світу, «навчання» у проекті безкоштовне, а інформація подана українською та англійською мовами. Щомісяця на сайті розміщуватимуть новий епізод, присвячений тій чи іншій темі. У січні з’явився перший – «Лікбез», що складається з кількох розділів: людина, час, місце, техніка, цілі. Окрім текстів, є відео, анімація, картинки.

– У першому епізоді ми подаємо основну інформацію, знайомимо з родиною Якутовичів. Людина може обрати те, що їй цікаво, – дізнатися факти з біографії чи особливості мистецьких технік, почути цікаві розповіді, – пояснює Поліна Ліміна. – У розділі «Місця» розказуємо про ті локації, де перебували Якутовичі та на які впливали. Це вулиця Кудрявська у Києві, де знаходився будинок Якутовича і де збиралася творча інтелігенція 1960–1980-х років. Його Сергій Якутович називав «мурашник на Монмартрі». Далі – як сприймали Київ художники різних періодів, як взаємодіяли з місцевою владою та бюрократичними структурами. На території України ми виділили Карпати, де знімалися «Тіні забутих предків», художником-постановником яких був Георгій Якутович, а також Канів, куди щоліта приїжджали відпочивати члени Спілки художників та на практику студенти Київського художнього інституту. Говоримо про міста різних країн, в яких проходили виставки наших митців, як це впливало на культурне середовище України, а також причини, які штовхали художників, особливо у 1980–1990-х роках, емігрувати за кордон.

У лютому обіцяють другий епізод «Тіні забутих предків», присвячений бурхливим  пошукам 1960-х та формуванню нового культурного середовища. А третій епізод у березні розкаже про покоління київського вокзалу – так Сергій Якутович називав київських митців 1990-х років.

- У 2018 році ми запланували 12 епізодів.  Підніматимемо широкі теми – про кінематограф і художників-постановників, про книгу як арт-об’єкт, коли це поняття виникає та як воно розвивається, про талановитих жінок-художниць за радянських часів, - поділилася авторка проекту.  - Окрім сайту, в майбутньому Yakutovych Academy продовжиться виставками та виданням нових книг.  

Нагадаємо, безкоштовний вхід до музеїв Києва у лютому.

Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook.