Кияни проголосують за дерева для Хрещатика

Нещодавно на Хрещатику з`явилося 10 дерев різних видів, один із яких кияни мають обрати для прикрашання головної вулиці столиці. Нові рослини замінять давно засохлі кінські каштани, висаджені під маркою «Бріотті».
Ось уже декілька років у самому центрі Києва вздовж головної вулиці «ростуть» патики засохлих каштанів, які псують не лише загальний вигляд, а й імідж європейської столиці. Ще в 2013 році їх саджанці привезли з італійського розсадника як каштани сорту «Бріотті», витративши по 5400 бюджетних гривень за кожен. Це зробили тому, що саме цей сорт каштану є стійким до несприятливого природного середовища, яке утворилося на Хрещатику внаслідок загазованості повітря та засоленості грунту.
Насправді ж дерева виявилися звичайними кінськими каштанами і вже буквально через два роки стали всихати. І от наприкінці минулого року столична влада пішла на експеримент, щоб замінити їх іншими деревами. За ініціативи комунального об`єднання «Київзеленбуд» у рамках програми «Обери дерево для Хрещатика» тут було висаджено 10 дерев різних порід віком 10-12 років, які закупила і подарувала місту етнокультурна організація «Folk Ukraine». Її керівник Ігор Добруцький розповів «Вечірці», що саджанці закупили у солідному німецькому розсаднику майже по 600 євро за штуку. Це - клен гостролистий двох сортів, в’яз, гіркокаштан червоноквітковий («Бріотті») , дуб звичайний, горобина проміжна, граб звичайний, платан гібридний, вишня пташина, липа. Аби мінімізувати шкідливий вплив на їх кореневу систему солі, якою посипають вулицю взимку, дерева висадили у спеціальні декоративні туби з використанням сучасного методу поливу.
– Саджанці вміщуються у спеціальний пластиковий контейнер, який закопується на глибину два метри і піднімається над поверхнею на 40 сантиметрів, щоб туди не потрапляла солона вода з вулиці. Його заповнюють спеціальною земляною сумішшю із семи різних шарів, – розповідає Ігор Добруцький. – Полив здійснюється через спеціально вмонтовану систему труб «Довга вода», яка через спеціальні отвори потрапляє безпосередньо до коренів дерева – приблизно по 8 літрів на день. Така технологія дає 90-відсоткову гарантію нормального росту. При цьому ми не проти інших пропозицій щодо способів висадки і поливу – аби лиш дерева прижилися на Хрещатику.
Працівники «Зеленбуду» Шевченківського району, які висаджували дерева, вважають, що це зроблено дуже вчасно - у період їх глибокого вегетативного спокою, який настає після опадання листя. Тож найоптимальнішим є зимовий період із температурою повітря до -12°С.
– Для того, щоб кожен бажаючий міг проголосувати за обране ним деревце, ми весною прикріпимо до них спеціальні ящики та жетони для голосування, - повідомив Ігор Добруцький. – Також можна буде проголосувати на офіційному сайті «Київзеленбуду». Після завершення експерименту ці саджанці викопають і пересадять у парки та сквери міста, а той вид дерева, за який проголосують кияни, надалі висаджуватимуть на Хрещатику. Місто має закупити 270 дерев вже за бюджетні кошти, а можливо, знайдуться меценати.
Юрій Клименко, доктор сільськогосподарських наук, завідувач відділу дендрології Національного ботанічного саду:
– Вважаю, що кінські каштани на Хрещатику всохли від шкідливих вихлопів автомобілів, а також від гіркокаштанової мінуючої молі та неправильного поливу і догляду. Каштани ж сорту «Бріотті» вважаються стійкішими і, на мою думку, вони могли б бути висаджені на головній вулиці, оскільки символом столиці є саме каштан. Щодо інших порід, пропонованих зараз, то, скажімо, платан – південна рослина, чутливий до сильних морозів. Дуб може бути пошкодженим борошнистою росою та шкідниками. Клени в місті часто страждають від крайового опіку листа… Отже найоптимальнішим є каштан «Бріотті», який, сподіваюсь, і виберуть кияни серед усіх інших порід.
Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook.