Киян запитали про патріотичне виховання в Україні

Леся Крисинська, безробітня: 

- Патріотизм – це вірність Україні, що має проявлятися у пошані до національних традицій і звичаїв, які слід прищеплювати з дитинства. Вважаю, добре те, що останнім часом національно-патріотичне виховання молоді набуває масового поширення. Як учитель знаю, що радянську шкільну «Зірницю» замінила «Джура» або ж «Сокіл», які є Всеукраїнською військово-патріотичною грою – однією з форм позакласного виховання учнів… 

Ігор Чамата, пенсіонер: 

- Патріотизм, у моєму розумінні, це – готовність віддати життя за батьківщину, якби пафосно це не звучало… У радянські часи пропаганда була спрямована на виховання патріотів СРСР і велася зі школи, де навчали, що наша країна – найкраща і найбагатша у світі, а капіталістичні загнивають. Зараз же, на мою думку, приділяється недостатньо уваги військово-патріотичному вихованню молодого покоління. Немає цілісної державної системи, яка б супроводжувала людину все життя і виховувала справжніх патріотів. 

Валентина Крюкова, пенсіонерка: 

- Патріотизм із нашої нації викорінювали десятиліттями. Пригадую ще часи своєї юності, коли навчалася в Політехнічному інституті, то там практично всі предмети викладали російською мовою. А хто розмовляв українською, то був, як «біла ворона». І нинішня ситуація на Донбасі та в Криму показала, що в нашій країні національний патріотизм виховувався не на належному рівні, якщо стільки її громадян мали антиукраїнські погляди і готові навіть зі зброєю в руках воювати проти свого народу… А взагалі-то патріотизм починається з того, як батьки ставляться до всього українського і навчають дітей змалку. 

Клара Зубарєва, працюючий пенсіонер:

- Мене радує молодь, у якої проявляється почуття патріотизму. Особливо бачу це серед спортсменів, з якими я працюю. Вони з гордістю виступають за нашу країну і презентують її у світі… Я також вважаю себе патріотом, оскільки брала участь у Революції гідності й відстоювала суверенітет та європейський вибір України. Мої дочка та син також виховані в цьому ж дусі. Оскільки я вважаю. що патріотизм повинен починатися з сімейного середовища, прищеплення національних традицій і звичаїв, також велику роль у цьому має відігравати школа. 

Євген Шевчук, лікар: 

- Проблема патріотичного виховання дуже гостра, особливо у наш час - у зв’язку з подіями в Криму та на Донбасі. Адже у нас створювалися такі умови, за яких молодь просто цуралася рідної мови та національних звичаїв. Добре, що останнім часом патріотичне виховання підростаючого покоління підноситься на державний рівень. Нині діє «Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016–2020 роки», в якій намічено конкретний план роботи на різних рівнях влади. У ній, зокрема, наголошено на підвищенні ролі української мови як національної цінності, підтримці з боку держави всіх інституцій, які займаються таким вихованням. Якби тільки цей важливий документ не «заговорили», як у нас часто буває з хорошими ініціативами… 

Опитування провели Микола Пацера та Віктор Піскунов
Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця, – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook!