Киян запрошують на вечір пам'яті Олени Немежанської
Сьогодні, в Будинку дитячої та юнацької творчості Подільського району (Контрактова площа, 2) о 17.00 відбудеться Вечір Пам'яті, Педагога, майстра дитячої гри, поета Олени Аркадіївни Немежанської, яка рік тому пішла у вічність.
- Уявляєте, багато хто впевнений, що слова «Що наше життя? Гра!» придумав Ворошилов (автор і перший ведучий гри “Що? Де? Коли?”. Вони навіть не здогадуються, що написав їх Пушкін у своїй “Піковій дамі”. А насправді вони написані для нас – усіх, хто любить Гру, хто живе нею, – якось під час розмови про роль і значення гри в житті людини сказала Олена Немежанська.
ЇЇ добре знали і людили кияни. Олена Немежанська заслужений працівник освіти України, кавалер вищої нагороди скаутів «Золотий орел», незмінний багаторічний організатор і голова журі Всеукраїнських фестивалів розважально-ігрових програм для дітей та підлітків, серед яких «Гра скликає друзів», «Місто дитячих посмішок», «Неолімпійські ігри», “Дивограй, автор розвиваючих програм для дітей «Сім маленьких див», «Зумій сказати ні спокусам, щоб гідності людської не втрачати», автор серії книг “ Це чарівне слово “Гра”. На цих книгах виросло не одне покоління людей, які працюють з дітьми й молоддю.
Моё спасение – Игра
Моё игровое воинство,
Моя игровая рать
Поможет мне чувство достоинства
В обидах не потерять.
Поможет мне в жизни выстоять
(теперь уж недолго стоять!),
Приняв с достоинством выстрелы,
Продолжить с улыбкой играть!
Ці слова були життєвим кредо Олени Аркадіївни
Коли ми з Оленою Аркадіївною прогулювалися містом, у нас була така гра - вона пропонувала не звертати увагу на погане й помічати лише позитив і красу - називалося - гра в Прекрасне. На жаль, як казала Олена Аркадіївна, "Киевлян унылых лица Так типичны для столицы"... А ще її, як корінну киянку, дуже ображали забудови в історичному центрі міста. Вона казала: "Якщо архітектура – це завмерла музика, то в хмарочосному Києві нашому вона вже двадцать останніх років звучить, на жаль, похороним маршем". Але ми намагалися знаходити позитив у дрібницях.
Бувають в житті зустрічі, які, начебто, нічого не змінюють твоєму житті. Наче так і мало бути. Але коли йде така людина – ти відчуваєш порожнечу. Олена Аркадіївна вперше помітила й підтримала мене, п’ятикласницю, руду, веснянкувату дівчинку з довгими косами і великими окулярами під час піонерського зльоту, потім – під час конкурсу кращих загонових вожатих. І стала другом, підтримкою й провідною зіркою на все моє життя. Навчала, виховувала, підтримувала, підгодовувала, виводила в люди…
Трохи згодом я зрозуміла, що робота з дітьми - це її релігія, її сенс життя й движучий механізм. Вона створила свій всесвіт, у якому живуть діти, і цей всесвіт називається «Гра». Ті програми й навчальні посібники, які вона написала, ще довго будуть провідниками для людей, які приходять у цю професію. Звичайно ж, вона дуже любила, свою сім'ю, доньку, онучок і правнуків. Але, рік тому, попрощатися з Немежанською прийшло стільки людей, що всіх не могли вмістити зали Поділького Будинку дитячої творчості й площа перед ним.
Життя Олени Аркадіївни було місією ...
Світла пам'ять щирому Другу, мудрому Наставнику і Учителю, шляхетній Жінці, киянці з діда-прадіда, закоханій у рідне місто, Олені Аркадіївні Немежанській.