Як кияни відзначають Різдво Христове?

Сергій Чаркін, співробітник Торгово-Промислової палати України: 
- У нас в смім’ї Різдвом заправляє бабуся, якій вже 73 роки. Вона знає всі звичаї та обряди, і ми її слухаємося. Зазвичай, до цього свята готуємо не менше 12 пісних страв, що символізують таку ж кількість апостолів. Звісно ж, що головною стравою є кутя, яку бабця готує з пшениці, узвару, родзинок, інших солодощів, а також риба, картопля, консервовані овочі, вирощені на дачі... Стараємось у Святвечір зібратися за столом усією великою родиною, хоча. на жаль, не завжди це вдається, оскільки потрібно скликати до 30 чоловік. 

Сергій Борисов, пенсіонер: 
- Традиційно на Різдво ідемо сім`єю до церкви, де проходить святкова служба. Це - одна з найбільших урочистостей, що відзначається усіма християнськими церквами, якій передує різдвяний Пилипівський піст. Після богослужіння прямо в церкві розговляємося освяченою їжею. Потім йдемо гуртом додому і збираємося за святковим столом, на якому, звісно ж є колово (кутя) і ще багато страв – особливо багато вареників (навіть із гречкою, гарбузом, зеленою цибулькою з яйцем). 

Ірина Сердюк, безробітна: 
- Різдво святкуємо сім`єю. Кутю готуємо з рису, ізюму, узвару, меду, горіхів, кураги, чорносливу та інших сухофруктів. Крім неї стараємося ще приготувати не менше 12 страв – вже можна й скоромні. Після Святвечора діти традиційно розносять кутю, пироги та інші смаколики своїм хрещеним – обмінюються ними... 

Катерина Клименко, студентка: 
- Під час святкування Різдва, після Святвечора, я об’їжджаю всіх родичів із кутею і подарунками – надто ж люблю бувати у бабусі з дідусем у Черкаській області. Вона завжди балує чимось смачненьким: якщо традиційно готують 12 страв, то в неї їх не менше 20-ти. А в куті завжди дуже багато родзинок, що мені найсмачніше. Я, в свою чергу, приводжу їй якісь екзотичні сухофрукти, наприклад, інжир чи банани. Для неї це найбільше свято, коли з’їжджаються всі онуки, а ми раді, що вона у нас є. 

Анна Угляренко, працююча пенсіонерка: 
- Доки була жива моя бабуся, то Різдво для нас усіх було справжнім святом – не лише тому, що вона готувала багато смаколиків, а й створювала дійсно особливу атмосферу Святвечора з дотриманням давніх традицій. На жаль, я не зуміла цього зберегти й підтримати, передати своїм дітям і онукам. Для них Різдво не є якимось особливим святом – якщо я наготую, то посидимо сім`єю, а мені куті ніхто не принесе... Напевне, вони повинні дійти до якогось віку, щоб усвідомлювати велич цього свята. Знаєте, якось аж прикро, що зараз молодь, як мені здається, здебільшого така, як мої діти – їх мало цікавлять традиції і звичаї, навіть християнські.