Як кияни прикрашали ялинку із XIX століття

Як кияни прикрашали ялинку із XIX століття

Державний музей іграшки запрошує киян і гостей столиці помилуватися виробами, якими оздоблювали зелену красуню, починаючи від 19 століття і до сучасності, а також іншими святковими атрибутами.

За однією з версій, звичай прикрашати ялинку на Різдво запровадив німецький реформатор церкви Мартін Лютер. Якось він побачив, як переливається під снігом на сонці вічнозелена красуня і сприйняв це як божественне видіння. На наші терени традиція прийшла за часів Петра І – він наказав оздоблювати ворота та домівки ялинковим та сосновим гіллям. Перші різдвяні ялинки були прикрашені пряниками і фігурним печивом, яблуками і горішками у сріблястому папері, солом’яними іграшками.

- Знайомство з ялинковими прикрасами починаємо з іграшок кінця 19 століття. Їх завозили з Німеччини, вони коштували дорого, тож не всі могли собі дозволити. Це паперові ангели та дротяні зірки, богемські ялинкові прикраси, а також дуже реалістичні зображення тварин із дрезденського картонажу, - розповідає працівниця музею Людмила Мартинюк

Після революції і аж до 1930-х років різдвяна ялинка в СРСР була заборонена. Потім цю традицію вирішили відновити, але приурочити до Нового року. Власне, основна колекція музею збиралася з 1930-х років, коли всі фабрики віддавали до фондів свої взірці-еталони.

- Серед іграшок багато символів радянської епохи - п’ятикутні зірки-верхівки, фігурки червоноармійців, полярників, будьонівців. Маємо унікальну колекцію з 16 іграшок в національних костюмах різних республік, зроблену в 1930-ті. На окремій ялинці показуємо прапорці, якими в 1950-70-ті прикрашали ялинку. Вони чудово ілюструють особливості того часу, - продовжує Людмила Мартинюк.

В 1960-ті роки, з початком космічної ери, на ялинках з’являються космонавти, ракети, дирижаблі. Незмінними улюбленцями малечі були казкові персонажі та тваринки. Коли на початку 1950-х років з’явилися штучні ялинки, почали робити мініатюрні іграшки. А оздобленням, характерним лише для Радянського Союзу, є скляні буси – їх використовували замість канітелі чи мішури. 

- Ялинку завжди прикрашали чимось смачненьким, цукерками, пряниками, горіхами. Пізніше овочі й фрукти були стилізовані в іграшках з скла, вати, пап’є-маше. Особливо популярні вони були у 1940-ві роки, символізували достаток. Такі іграшки роблять і сьогодні, - говорить працівниця музею.

Окремі стенди присвячені сучасним іграшкам: витончені чорно-білі кулі львівської майстрині Росолани Худоби, золотаві інкрустовані кулі з фабрики в Теребовлі і, звісно. багато розписаних куль Клавдієвської фабрики ялинкових іграшок.

- Ми попросили сучасних виробників надати кращі художні роботи, які б показували їх можливості. Є «цукрові» прикраси, з мереживом, розписами ручної роботи, оздоблені бісером, стразами. Клавдієвська фабрика цього річ зробила ексклюзивний набір «Види Києва» - кулі з зображенням визначних пам’яток міста, - показує Людмила Мартинюк. – Якщо раніше переважали скляні кулі, то сьогодні у виробництво повертається і формова іграшка. Щодо зображень, то популярною є українська народна тематика, а також мультиплікаційні герої.

Окрім ялинкових прикрас на виставці показують новорічні карнавальні маски, розмаїття Дідів Морозів та Снігуроньок. В невеличкому кінозалі демонструють відео, як виготовляють іграшки на Клавдієвській фабриці ялинкових прикрас. А також підготували для відвідувачів святкову фотозону.

Виставка працює до кінця зими.

Місце: Державний музей іграшки (Кловський узвіз, 8).
Графік роботи: вт-пт 10.-18.00, сб 10.00 – 17.00, нд, пн. – вихідні.  
Вхідний квиток: для дорослих – 20 грн; для дітей – 10 грн; для пенсіонерів – 10 грн; для студенти денної форми навчання – 10 грн.

Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook!