Колекцію художнього музею поповнить «НЛО над селом»
Сьогодні Фонд Тетяни та Бориса Гриньових передасть до Національного художнього музею України роботу Віктора Хоменка «НЛО над селом». Київський художник Віктор Хоменко - учасник та співорганізатор першої виставки нонконформістів у 1976 році в Києві. Презентована робота – це характерний для мистця експеримент з різними техніками і фактурами. У парадоксальному поєднанні ідилічного пейзажу, фантастичного об'єкту та червоної зірки відчувається сарказм щодо радянських реалій.
- Знайшов десь на барахолці готову вишивку. А там була вже ця зірка. Зробив живопис по вишивці. Це така алегорія. НЛО як вершина абсурду. Вона показується на першій виставці нон-конформізму у 1976 році. Гарно збереглася, бо була замотана в поліетилен, - поділився Віктор Хоменко. – На жаль, сьогодні нонконформізм 70-х є якимось додатковим поняттям. Сучасні мистецтвознавці будують мистецтво від шестидесятників, потім з’являється Парткомуна 1980-х, Р.Е.П.2000-х. Потрібно відкрити цей пласт, перезавантажити парадигму.
Раніше до фондів Національного художнього музею передали 18 робіт українських художників-семидесятників, які працювали в андеграунді, - Миколи Трегуба, Олександра Костецького, Олени Голуб.
- В основному ці роботи були подаровані художниками своїм друзям. Ми вирішили: потрібно, щоб їх побачили люди, - переконана художниця Олена Голуб. – 40 років тому, в 1977-му, пройшла андеграудна виставка «Рух», на якій ці роботи виставлялися. Тоді ми з друзями заснували клуб «Рух». І домовилася з обкомом комсомолу показати живопис. Виставка проходила в клубі по вулиці Великій Васильківськіій, який був зачинений на ремонт. Тривала лише кілька днів.
Олена Голуб написала книгу «Свято непокори та будні андеграунду». Для неї зібрала спогади про художників Миколу Трегуба і Вудона Баклицького, про київське мистецьке середовище 1970-х.
- Це були люди, які стійко трималисясвоїх поглядів, мали власну думку, яка розбігалася з загальноприйнятою. Скрізь оточувало офіційне мистецтво, а хотілося зробити щось своє. Писали на теми, які не заохочувалися. Церкви, еротичні мотиви, сюрреалістичні так би мовити неподобства. Митці були дуже різні, але всі хотіли показати індивідуальність людини,- пригадує Олена Голуб.
Сама художниця подарувала музею три роботи. «Розмова на кухні», де змалювала своїх друзів за столом, портрет інженера і поетеси Белли Ахмадуліної.
- Я писала вірші, вважала, що вони талановиті. Надіслала їх Беллі Ахмадуліній. І фотографію цієї роботи. Було цікаво, як вона відреагує. Отримала формального листа у відповідь, яке вона напевно писала усім. Вознесенський, Ахмадуліна – це люди, які нас тоді надихали, допомагали вижити духовно, - пригадує вона.
Творчість неофіційних художників 70-х залишається білою плямою, констатують в музеї.
- 20 століття, особливо його друга половина, найменш досліджений період. Бо була радянська система, розподіл в художньому житті, коли мистецтво поділялося на офіційне і неофіційне. 70-ті роки - найбільш напружений час. І постать Миколи Трегуба у цьому відношенні дуже символічна. Після злету 60-х років, гучних громадянських заяв, розквіту монументального мистецтва, почалися арешти інтелігенції, сталася трагічна смерть Алли Горської. Микола Трегуб звів рахунки з життям не без тиску КДБ, що переслідувало його творчість. Неофіційне мистецтво 70-х як айсберг, більша частина якого залишається під водою, чекає на дослідження. Взагалі мистецтво 70-х дуже слабко представлені в музеї. Творчість Рижих, Григор’єва, Луцкевича лише наприкінці 80-х отримали назву дозволеного мистецтва. Їх роботи дуже мало купувалися за радянських часів. Що вже говорити про неофіційне мистецтво, яке стало відоме тільки в другій половині 1980-х років. І яке ми відкриваємо й досі,- пояснює завідуюча відділом мистецтва ХХ – поч. ХХІ ст. НХМУ Оксана Баршинова. - На жаль, в нас немає архівів художників. Щоб уявити, чим вони жили. В 1970-х був дуже складний інтелектуальний світ. Важливо знати, що митці читали, на що спиралися.
Нагадаємо, в Києві показують зворотний бік китайських нічних клубів.
Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook.