Знесення хрущівок таки відбудеться: міській владі хочуть надати додаткові інструменти

Знесення хрущівок таки відбудеться: міській владі хочуть надати додаткові інструменти

У 2018 році остаточно доопрацююєть і приймуть у новій редакції закон про реконструкцію застарілого житлового фонду, повідомив заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Лев Парцхаладзе. За його словами, тільки в Києві налічується близько 3,2 тисячі таких об'єктів (переважно, хрущовок і сталінок), передає protokol.

- Ми хочемо дати інструмент місцевій владі, щоб вони могли залучати інвесторів для заміни застарілого житла. Але в першу чергу хочемо врахувати і захистити інтереси громадян, - запевнив Парцхаладзе.

І поспішив заспокоїти мешканців таких будинків: поки не побудують новий, так званий "стартовий будинок" зносити не будуть.

На замовлення міністерства ДП «Український державний НДІ проектування міст«Діпромісто»ім. Ю.Н.Білоконя вже розробив концепцію майбутніх законодавчих змін. Як очікується, обговорення, доопрацювання та подання замовнику готового тексту законопроекту закінчиться в січні 2018го.

Фактично це буде нова редакція існуючого з 2007 року, але реально не працюючого закону про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду.

Щоб змусити закон працювати пропонується посилити зацікавленість інвесторів вкладатися в проекти по реконструкції житла. Зараз практично будь-який подібний проект приречений на фінансовий провал, тому що потенційному інвестору доведеться витрачатися на проектну документацію, землевідведення, підведення або модернізацію міських комунікацій і що найголовніше - домовлятися зі 100% мешканців будинків, що підпадають під реконструкцію кварталу.

Знизити витрати на реалізацію проекту можна, якщо запропонувати інвестору готовий план реконструкції. І цим, за задумом розробників, повинна займатися місцева влада.

Саме місцева влада повинна визначати, що, де і скільки будувати, розробляти проектну документацію, обговорити це на громадських слуханнях з мешканцями. Якщо необхідно, то внести по їх побажанням корективи і представити свій план на конкурсній основі інвесторам.

Окрім інтересів інвесторів треба, в першу чергу, враховувати інтереси громадян, щоб після початку реалізації проекту не стикатися з масовими протестами громадян.
Однією з головних проблем є відселення мешканців з будинків, що зносяться або реконструйованих будівель. Де і яке житло вони отримають в якості компенсації.
Розробники говорять, що стартові будинки бажано будувати в межах того ж району або мікрорайону. У той же час в Мінрегіоні відзначають, що пропонувати житло для розселення мешканців можна в межах всього населеного пункту.

- Тобто, житель хрущівки де-небудь на Нивках може виявитися на 20-му поверсі висотки (часто з непрацюючим ліфтом) на околиці, де до цивілізації ще потрібно їхати, - обурюються активісти.

Втім, інвестор, щоб домовитися з мешканцями, матиме право купити їм житло як в старому, так і новому будинку в будь-якому районі міста.

Поки пропонується обмінювати старе житло на нове за таким принципом: кількість кімнат і площа квартири у старому будинку повинна дорівнювати такій же кількості і площі в новому. Незалежно від кількості прописаних в квартирі мешканців.

У якості стимулу для переїзду може бути використана можливість безкоштовного збільшення житлоплощі на 50%. Особливо варто відзначити, що, якщо у забудовника немає маленьких квартир в будинку і надбавка площі виявиться вище 50%, він все одно буде зобов'язаний надати таке житло без додаткової оплати.

На випадок, коли громадяни навідріз відмовляються переїжджати, пропонується прописати механізм примусового відселення. Однак така пропозиція поки є предметом дискусії і може зовсім не з'явитися в проекті закону.

Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook.