У Києві все готово аби почати будувати Музей Голодомору [фото]
На містобудівній раді у Києві вчора була представлена та схвалена архітектурно-планувальна частина проекту будівництва другої черги Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» на вулиці Лаврській, 3 у Печерському районі міста Києва.
Перед тим Кабмін схвалив ескізний проект «Реконструкція 1-ї черги Меморіального комплексу пам'яті жертв Голодоморів із будівництвом 2-ї черги Національного музею «Меморіал жертв Голодомору».
Проектуватимуть і будуватимуть об’єкт два роки. Музей максимально вписуватиметься в ландшафт київських гір, оскільки запроектований на території буферної зони об’єкту ЮНЕСКО. З цією організацією тривають консультації по всіх деталях проекту.
Будівництво другої черги Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» має надзвичайно велике значення для Києва і для держави. Про це заявив директор Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації Олександр Свистунов під час засідання секції містобудування та архітектури архітектурно-містобудівної ради.
На сьогоднішній день Департамент закінчує роботу над проектом Меморіалу, який був раніше розглянутий та узгоджений. Проект покликаний вирішити не тільки проблему локальну, а й проблему, яка пов'язана з усім навколишнім середовищем – це доступність Меморіалу для людей с особливими потребами, взаємозв'язок між транспортними мережами, з метрополітеном тощо.
- Це комплекс, який повинен «звучати». Велике значення має його внутрішня духовна складова, оскільки наповнення самого музею сильно відбивається на інтер’єрах, які мають своє відображення в формах, дизайні, стилістиці, вирішенні пішохідних підходів. Це комплекс заходів, архітектурної та духовної складової - складний і надзвичайно потрібний об'єкт, – сказав Олександр Свистунов.
Наразі погоджено концепцію наповнення експонатами музею, над її розробкою працювали й іноземні спеціалісти. Тут буде п’ять залів і сучасний вестибюль у стилі техно без експонатів. Так зроблено для того, аби можна було зняти психологічну напругу після перегляду експозиції. Як пояснив експерт з Українського інституту майбутнього Микола Скиба, відвідувачів поступово - від зали до зали - будуть готувати, «вводити» в історію трагедії голодомору. Після перегляду і потрібен буде психологічний відпочинок. Конкретні рішення по інтер’єрах зможе пізніше прийняти художня рада при Мінкульті.
Площа музею складатиме 14 тисяч квадратних метрів, тут постійно працюватиме колектив у 200 осіб. Споруда зможе одночасно прийняти до 1000 відвідувачів.
Як з’ясувалося на містобудівній раді, зараз є проблеми з паркмайданчиками для екскурсійних автобусів: як на вулиці Лаврській, так і на Дніпровському узвозі. Для них замало місця. Крім того, не вирішене завдання зробити пішохідний зв’язок майбутнього музею зі станцією метро «Дніпро». Створення цього зв’язку може бути профінансовано спільно столицею і державою. До того ж, не зрозуміло, як відвідувачі пересуватимуться між двома приміщеннями – меморіальною залою і музеєм, адже між ними більше ста метрів відкритої території. Зараз планується спорудити відкритий перехід - місток. Керівник авторського колективу архітекторів «Проектні системи ЛТД» Андрій Миргородський запропонував встановити на цій ділянці підземний наклонний ліфт.
За словами заступника голови КМДА Олександра Спасибка, місто має виділені з бюжету 120 мільйонів гривень і може розпочинати підготовчі роботи для будівництва. «Проекти амбітні, потребують значних коштів, суттєвої підготовчої роботи та масштабного будівництва. Проте вони того варті, оскільки є знаковими для столиці та стануть справжніми візитними картками міста на десятиріччя», – додав Олександр Спасибко.