Розпочалися громадські обговорення стосовно майбутнього «ленінського місця»

Майже два роки минули, як Київ позбувся останнього публічного монумента «вождю світового пролетаріату», – 8 грудня, під час Революції Гідності, протестувальники звалили пам’ятник на початку бульвару Тараса Шевченка. А що ж збудувати на цьому місці? У Департаменті містобудування та архітектури КМДА розпочалися дискусії на цю тему. 
Учасники розмови окреслили дві протилежні точки зору на можливий пам’ятний знак на цьому місці. 
– Пам’ятник Леніну встановили, коли Хрещатик ще був у руїнах, і він справді піднімав дух тих, хто відновлював вулицю і місто, надихав на звершення, – зазначила киянка Ганна Алексєєва, яка живе у столиці з 1946 року. 
– Тут стояв пам’ятник представнику темних сил, завдяки яким виросло п’ять поколінь безбожників, – опонує їй Галина Шевченко, мешканка міста з 1978 року. – Тут має стояти фігура Богоматері! 
Громадський експерт Території Гідності Мітя Гурін зазначив, що така дискусія полягає лише у прагненні замінити одні релігійні символи на інші. Торік висловлювалися ідеї встановити тут пам’ятник відомому київському меценату Льву Бродському, пропонували й інші проекти, утім наразі дискусія зводиться до головного – бути тут монументу чи залишити порожнє місце, як це було до встановлення пам’ятника Леніну. 
– Ідея встановити тут скульптуру Богородиці зародилася ще під час подій Революції Гідності, – розповів Іван Виговський, активіст Євромайдану. – Сьогодні її благословили усі церкви, а також татари, Автомайдан, командири батальйонів. 
Під час обговорення історик-києвознавець Михайло Кальницький розповів історію цього місця. Колись тут розпочинався шлях на Васильків, звідси почав формуватися бульвар, а на площі до спорудження будівлі Бессарабського ринку розташовувалися торгові ряди і цирк-шапіто. На пагорбі ж над площею був лютеранський цвинтар. Єдину спробу спорудити на площі каплицю на честь 900-ліття Хрещення Русі у 1888 році зробив цегельний фабрикант Яків Бернер, будинок якого зберігся на бульварі Шевченка, 1.Утім, його звинуватили у спробі таким чином закрити ринок і переманити торговців у торговельний дім, який він планував звести поруч. 
Владислава Осьмак, член ради громадських експертів Території Гідності та відома громадська діячка, вважає, що сьогодні в місті саме голос громади є найгучнішим, він допомагає навіть скасовувати деякі рішення Адміністрації Президента. Нині ж завдання – зробити так, аби та думка, яка візьме гору, не викликала нової хвилі повалення пам’ятників, а примирила всі сторони та допомогла дійти консенсусу.