У київських школярів з'явилися недитячі залежності

У київських школярів з'явилися недитячі залежності

Проблема дитячої наркоманї лежить у досить банальних речах - перенавантаженості у навчанні, несприйнятті з боку однолітків та близьких та нереалізації мрій та бажань. Про це розповів доктор медичних наук, професор Юрій Пакін. 

- Чи змінилось «обличчя» наркоманії за роки незалежності? 

- За останні роки соціальний портрет наркозалежної людини кардинально змінився. Якщо ще 20 років тому наркозалежність асоціювалася з чимось брудним, не розторопним, і, як раніше говорили, "пригальмованим", то зараз у більшості випадків наші пацієнти це цілком успішні у своїй сфері, а подекуди надзвичайно талановиті, молоді люди. Наприклад, кілька років тому в нас лікувався 20-річний хлопець. Він досконало знав дві мови, напамять читав просто величезну кількість віршів, грав на кількох музичних інструментах і.... вживав наркотики. При чому він сам говорив, що усвідомлює усю шкідливість наркотиків, але вже не міг від них відмовитись. 

- Як виявити, що дитина приймає наркотики? 

- Найпопулянішими серед підлітків наркотиками є так звані психостимулятори. Вони прискорюють процес мислення, швидко знімають тугу, сонливість, підвищують мотивацію та працездатність, комунікацію, покращують настрій, часом, навіть фізичну силу. Тому першим симптомом, я б назвав кардинальне відхилення від "норми". Тобто, якщо ваша дитина завжди була замкненою, малоговіркою, і вмить вона стала таким собі "живчиком" у вас є привід задуматись. Це ж правило працює і навпаки, якщо з веселого хлопця чи дівчини дитина перетворюється на свою мовчазну тінь. Також існують й зовніші симптоми. Це: постійно розширені чи звужені зіниці, постійні спрага, уповільнення чи прискорення при спілкуванні. Кардинальна зміна кола друзів та інтересів - також повинно вас насторожити. 

- Ви сказали, що наркоманія «помолодшала». На вашу думку чому так сталося? 

- Для багатьох мої слова будуть дивними, але у переважній більшості випадків виною усьому є депресія. Можливо, я скажу дещо парадоксальну річ, але підліткова депресія виникає на фоні застарілої системи освіти. Усі батьки хочуть, щоб їх діти були розумними та всеобізнаними. 
Але давайте подивимось на це з іншого боку. В сучасних школах мало не щороку додаються все нові й нові предмети. Я наголошую: додаються - старі нікуди не зникають. Якщо раніше у нас було по 5-6 уроків, то зараз нормою є 7-8. А потім дитина йде на додаткові курси чи репетиторів, особливо це стосується майбутніх випускників, а потім ще кілька годин проведе за комютером. В результаті мозок лише за один день отримує настільки величезний масив інформації, що за час сну просто не здатен її всю обробити. Виникає хронічна втома, а отже і психологічний дискомфорт. І як це не прикро, але наркотики дуже ефективно боряться з таким станом. 

- Чомусь людство звикло лікувати хвороби, а не попереджати їх... 

- Так, наркоманія не виключення. Мушу зазначити, що ця проблема лежить не лише у площині медицини чи наркоторгівлі, а скоріше є загальною для суспільства і держави, адже стосується і здорового населення також. Нам легше відправити наркозалежного на лікування, аніж стоврити умови для того, щоб він навіть не думав приймати подібні речовини. Візьмемо Україну: у нас були революції, війна на Сході, постійне підвищення цін. Громадяни втратили почуття впевненості і стабільності. Постійний страх за майбутнє призводить до неврозів, а згодом і до депресій, а там і вживання алкоголю чи наркотиків зовсім поруч. Якби наші співвітчизники мали можливість для реалізації своїх талантів, захоплень, гадаю проблеми з наркоманією у нас було б менше. 

- Які ваші рекомендації щодо попередження дитячої наркоманії? 

- Я вже наголошував на цьому, що потрібно насамперед створити такі умови, аби діти навіть не думали спробувати наркотики. Батьки повинні більше спілкуватися з ними, цікавитися чим вони захоплюються, спробувати зрозуміти їх. Тобто реагувати на будь-які зміни у поведінці нащадка, але разом з тим не бути занадто навязливими. 
Якщо вже трапилось так, що дитина спробувала накротичні засоби, не треба робити з цього величезну трагедію, а тим більше "сімейний" скандал. Дізнайтесь, що слугувало причиною, просто поговоріть по душам. Сходіть разом до фахівця, який дасть пораду щодо подальшого лікування.