Молоді кияни – кращі знавці української мови
В останні роки наша країна дуже гостро усвідомила, що питання української мови – це вжепитання рівня національної безпеки й державного існування України. Це питання нашої єдності і подальшого розвитку як нації. Тому з 2015 року щороку столиця приймає і удосконалює нормативну базу з українізації суспільного середовища Києва (головний документ - Концепція розвитку української мови, культури та виховання історичної пам’яті у жителів міста Києва на 2015-2020 роки – авт.) І тут йдеться, приміром, не лише про переклад вивісок, а про креативний підхід: відкриття віртуальних музеїв, конкурсів на кращі постановки, а також посилення контролю за дотриманням мовного законодавства, тощо
Поряд із реалізацією низки документів, проведенням національно-патріотичних заходів, ми досліджуємо зміну мовної картини серед школярів та в сім’ях киян. Зібрані дані департаментом освіти, науки, молоді та спорту Київської міської державної адміністрації до Дня української писемності переконана будуть цікаві і вам, чим і ділюсь…
97,4% молодих киян навчають українською
Наразі, відповідно до нового «Закону про освіту» ми бачимо посилення ролі української мови в навчанні молодих українців. Зокрема він передбачає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є обов’язково державна мова – українська. Особам, які належать до національних меншин гарантується право на навчання в комунальних установах поряд з державною мовою відповідної національної меншини.
Не скажу, що для столиці відбудуться якісь разючі зміни в результаті впровадження саме мовної норми нового закону. Адже, вже зараз опановують нові знання лише державною мовою 97,4% дітей, іншою мовою – 2,6% школярів. За останні роки Київ збільшує кількість освітніх закладів, де викладають українською: так, з 1999 року столична освітня мережа поповнилася на 104 україномовні школи. Загалом у місті працює 428 комунальних закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО – згідно з новим «Законом про освіту»), з котрих 412 заклади з українською мовою навчання, 9 - з класами з українською та іншою мовами навчання і 7 - з навчанням мовами національних меншин. Звісно, як міська влада ми розуміємо потребу в зміцненні позицій української мови і все робимо для цього.
З року в рік на всеукраїнських конкурсах столиця показує дедалі кращі результати. Так, за результатами зовнішнього незалежного оцінювання (2016/2017 навчальний рік-ред.) Київ показав кращі показники по Україні – результати високого та достатнього рівнів у 76,5% випускників. Також понад половина призерів XVІ Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика - це також кияни. На міжнародному мовно-літературному конкурсі учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка у нас також солідні 37% від усіх призерів (діти 5-11 класів ЗЗСО – авт.) Думаю такі результати дуже красномовні.
Дослідження: «Якою мовою Ви спілкуєтеся зі своєю дитиною?»
Мовою освітнього процесу в навчальних закладах Києва є державна мова – українська, однак як показало опитування поки що вдома як мова спілкування російська на рівні з українською. Далі більш втішні дані - 95% школярів самоідентифікують себе українцями і вже частіше в суспільному житті обирають мову спілкування українську.
Запитання: «Якою мовою Ви спілкуєтеся зі своєю дитиною?»:
Запитання: «Ви згодні з твердженням «Патріот тільки той, хто розмовляє українською?», (у відсотках). Анкетування учнів 9-х та 11-х класів ЗЗСОКиєва (заклад загальної середньої освіти – згідно з новим «Законом про освіту»)
Запитання: «Якою мовою Ви найчастіше спілкуєтесь у повсякденному житті/ побуті?», (у відсотках) Анкетування учнів 8-х та 10-х класів ЗЗСО м. Києва.
Інші результати дослідження
- 95% учнів самоідентифікувалися як українці;
- 88 % - пишаються своєю національною приналежністю;
- 71,8 % - відчувають гордість за України як державу;
- 90% учнів не вважають, що патріотом може бути тільки україномовний громадянин;
Я глибоко переконана, що дитина, яка закінчує українську школу має володіти державною мовою. І наше завдання як міської влади мову не «насаджувати», а зробити модою спілкування українською, збільшувати поле її використання, щоб дитина навіть у російськомовній сім’ї постійно чула живу, різнобарвну українську та розуміла, що це не суха мова закону чи документообігу, а живий засіб повсякденного спілкування та прагла її опанувати. Однак важливо, щоб у цьому питанні зміни на ментальному рівні відбулися у свідомості наших вчителів і батьків. Адже виховати по суті дитину можна лише показуючи власний приклад і зразок для наслідування. А як показує реальний стан справ - жодні концепції та переконання не подіють, якщо вихователь після дзвінка переходить на російську. Це створює для дітей лише питання і душевний дисонанс.