Як виховати чемпіона-баскетболіста
Починати займатися баскетболом краще у п’ятому класі, а бути високим необов’язково.
Цього року наші баскетбольні збірні брали участь у чемпіонатах Європи. Напевно, після їхніх виступів у спортшколах, де є баскетбольна секція, з’явилося чимало юнаків та дівчат, які хотіли б стати новими Станіславом Медведенком, Олексієм Ленєм чи Аліною Ягуповою.
Зазвичай у столичних ДЮСШ до баскетбольної секції без жодних відборів за фізичними параметрами приймають усіх бажаючих навчитися закидати смугастий м’яч у кошик. Лише через кілька років наполегливих занять тренери можуть відсіяти тих, хто не складе нормативів. Наставники кажуть: такі діти самі не хочуть займатися баскетболом і переходять до іншого виду спорту.
Голова тренерської комісії ФБУ Дмитро Базелевський стверджує: якщо є бажання, почати займатися баскетболом ніколи не пізно.
– Можна почати і у вісім років, і у дванадцять. Звісно, малечі важко одразу стрибати до дорослого кошика і кидати професійний м’яч, але для них існують нижчі кільця і легші м’ячі. Особливих вправ робити не варто. Швидкість, стрибучість, спритність – все, що потрібно будь-якому спортсмену. А ось силу слід розвивати пізніше, – каже Базелевський.
Аби вивчити ази баскетбольної майстерності, потрібно йти до спортшколи. Здібного спортсмена обов’язково помітять на змаганнях і заберуть до себе тренери училищ фізичної культури чи дитячих команд професійних клубів.
Колишній гравець НБА і збірної України, а зараз президент БК «Медведі» Станіслав Медведенко зі спортом нерозлучний з самого дитинства, щоправда, розпочинав він з футболу:
– Це моя перша спортивна любов, у дитинстві навіть виграв чемпіонат. У мене тоді був комплекс: я був високим, і мені здавалося, що високі – повільні, тому пішов на футбол. У баскетбол мене затягнув Олександр Вікторович Коваленко, у нього була секція у 148-й школі, де я навчався. Він мене, можна сказати, змусив, зловив у автобусі. Я ненавидів цей вид спорту. Але, як мовиться, від ненависті до любові один крок. Поступово втягнувся, почав цікавитися, полюбив. Тепер все моє життя у баскетболі, все з ним пов’язане.
Спортсмен вважає, що для кожної дитини оптимальний вік, коли потрібно починати займатися баскетболом, індивідуальний.
– Усі розвиваються по-різному, хтось починає з восьми років, отримує хорошу технічну базу, і це допомагає у кар’єрі. А хтось, маючі хороші фізичні дані, приходить у баскетбол в 14 років і встигає надолужити згаяне, – каже баскетболіст.
Але головне – бажання дитини підкорити спортивні олімпи, а не сподівання батьків.
– Хлопець повинен налаштуватися на те, що не можна пропускати заняття, слід добре тренуватися з великою самовіддачею, а також дружити з партнерами по команді, оскільки баскетбол – це командний вид спорту. Слухати тренера, бо йому видніше, які в учня хороші сторони, і він їх розвиватиме. Швидкому даватимуть вправи на швидкість, гнучкому – на розтяжку, а точного попросять робити більше кидків, – радить Медведенко.
Лікарі рекомендують розпочинати шлях до підкорення баскетбольних висот десь у віці 7–10 років. Зокрема лікар вищої категорії зі спортивної медицини Сергій Іщенко каже, що передовсім для баскетболістів характерні пошкодження опорно-рухового апарату. Існують загальні протипоказання, при яких дитині не можна займатися спортом.
– До них відносяться викривлення хребта (лордоз, кіфоз, сколіоз), дефекти структури скелета, а також різні пороки серця та інших внутрішніх органів і систем. Але все дуже і дуже індивідуально. Нині спортсмени раніше починають кар’єру і раніше закінчують. З точки зору медицини це неправильно: дитячий скелет ще остаточно не сформувався, а йому вже дають підвищені навантаження. Наслідком цього є травми і захворювання, наприклад, суглобів, які потім виявляються у доволі молодому віці, – наголошує лікар.