Кияни мають змогу побачити життя біля стін

Політичні експерти француженка Александра Новоселофф та німець Франк Несс вирішили дослідити, як живуть люди вздовж стін, що побудувані для замороження конфлікту чи зменшення міграції. З подорожей вони привезли світлини, частину з яких демонструють у Києві, в Національному музеї Тараса Шевченка.






Хоча після падіння Берлінської стіни пройшло майже 20 років, подібні мури продовжують будувати по всьому світу. Зокрема, цьогоріч почалося спорудження укріплення між Саудівською Аравією та Іраком. Мури покликані захищати і охороняти, але насправді вони самі потребують охорони. А головне – розділяють людей, подекуди навіть друзів чи родини. Спочатку така перешкода здається непереборною, але з часом навіть у найщільніших стінах з'являються шпарини: люди, що цікавляться, що ж там, за стіною, або хочуть провідати родичів, наражаються на небезпеку. А злочинні угрупування лише користуються цією ситуацію, процвітає й нелегальна міграція.
Розібратися у реаліях життя біля стін спробували доктор політичних наук, дослідниця Александра Новоселофф та політичний експерт Франк Несс. Зібрані цікаві історії та спостереження вони виклали у книзі-щоденнику «La Documentation», що видана поки що лише французькою та іспанською. Проте ілюстрації викликали такий інтерес у публіки, що автори зробили окремий фотопроект. Александра Новоселофф особисто презентувала його в Києві, щоб українці теж мали змогу побачити різні зони конфлікту та поміркувати над необхідністю мурів.
В експозиції представлені фотографії різних видів перешкод - це захисний барєр між США та Мексикою, роз'єднувальна стіна між Ізраїлем і Палестиною, пісочний мур Берм у Західній Сахарі, смуги миру в Північній Ірландії, зелена смуга між турецькою та грецькою частинами Кіпру, смуга колючого дроту між Іспанськими та Марокканськими анклавами, демілітаризована зона між Північною та Південною Кореєю, електризований захисний мур між Пакистаном та Індією. І це ще не всі існуючі бар'єри! Проте всі вони є свідченням напруження у світі.
– В світі, в якому ми говоримо про вільне те безкордонне пересування, як не дивно, будується все більше стін. Але вони ніколи не вирішують проблеми, навпаки, ускладнюють її, – впевнена дослідниця Александра Новоселофф. – Всі вони для мене абсурдні та алогічні, лише тимчасово уповільнюють процес. Адже ті, хто хочуть перетнути кордон, все одно це роблять, хай і нелегально. Стіни скоріше сигналізують про недовіру людей. Вирішення ж питання в іншій площині – це розуміння культур, не схожих на твою власну, діалог, повага до меншин, до "інакших", до території сусіда.
Проект "Стіни між людьми" триває до 30 листопада в Національному музеї Шевченка.