Більшість киян не хочуть емігрувати

Якби нині проходив референдум щодо вступу України до Євросоюзу, переважна більшість киян висловилися б «за». Про це розповіла голова правління Українського інституту соціальних досліджень ім. Олександра Яременка Ольга Балакірєва. 
Фахівці інституту спільно з Центром «Соціальний моніторинг» з 6 по 15 листопада провели опитування. Пані Балакірєва наголосила на регіональних особливостях, оскільки у Києві, центральних та західних областях більшість громадян тяжіють до Європи, на сході та півдні більшість – проти. 
Порівняно з роками перед Революцією гідності, настрої українців не зазнали особливих змін. Ольга Балакірєва відзначає: 72% опитаних переконані, що Україна розвивається «неправильно», і цей показник майже зіставний з аналогічним дореволюційним. Синхронно реєструється погіршення оцінки громадянами свого матеріального забезпечення. Так, інфляційні очікування, котрі були найгіршими восени 2014 року, нині становлять трішки більше 180 пунктів, що свідчить про настороженість відносно курсів валют. У структурі витрат українських родин на першому місці залишаються харчування і ЖКГ, а от стратегічні витрати відкладено на останній рядок (освіта дітей, відпочинок, оздоровлення тощо). Тобто, люди далеко не планують і багато не відкладають. Самі українці оцінюють свій матеріальний стан переважно як низький (30%) та нижче середнього (38%). 
Можливо, саме тому 59% респондентів на запитання, чи виїхали б вони з країни, коли б мали такий вибір, відповіли «ні», оскільки усвідомлюють неготовність до життєвої боротьби за європейськими правилами. «Так» на це запитання сказали 26% опитаних. З них 30,9% хочуть тільки працювати за кордоном, а 22,1% готові залишитися на чужих теренах назавжди. І лише 3–4% роблять для цього щось конкретне. 
Із цими цифрами корелюють і показники щодо хабарів та зарплат у конвертах. Так, понад 50% респондентів зізналися, що дають хабарі, 44% відповіли, що дають хабарі на вимогу. І лише 20% вважають хабарі аморальним явищем. 
Майже 60% опитаних так чи інакше стикаються з «конвертами», і аналіз фахівців дає змогу припустити, що люди отримують у конвертах більшу частину доходів, а зусилля держави вивести доходи з «тіні» є неефективними.