Чому ми п’ємо воду з фосфатами?

Чому ми п’ємо воду з фосфатами?

Чому ми п’ємо воду з фосфатами? Хто вбиває нас і головну річку України? Відповісти на ці запитання ГО «Стоп корупції» та Асоціація рибалок України запропонували громадськості разом.

Виявляється, багато столичних автомийок скидають відходи просто в зливову каналізацію. А потім ця брудна вода, насичена миючими засобами, потрапляє в Дніпро.

У Києві тільки офіційних автомийок налічується аж 2726! Неофіційних – у кілька разів більше. Але й це ще не все: обов’язковий договір на водозабір і скидання води з «Київводоканалом» уклали лише 820 автомийок.

А де ж тоді беруть і, головне, куди скидають відпрацьовану воду решта 1900? Згідно документації, багато мийок столиці використовують замкнутий цикл водної циркуляції. При будівництві під ними повинні бути побудовані резервуари. У першому резервуарі використана брудна вода відстоюється (мул, що утворився, спеціалізовані машини повинні вивозити на утилізацію). А в другій ємності вже відбувається доочищення відстояної води. Потім вона знову використовується в процесі миття машин.

Перевірити виконання всіх цих необхідних умов, з технічного боку, нескладно. По-перше, перевіряючим структурам потрібно переконатися, звідки беруть воду для робочого процесу. І якщо вона безперервно подається з водопроводу або свердловини, ніякого замкнутого циклу на автомийці немає. Друге – необхідно переглянути журнал фіксації вивезення відстояного мулу. Якщо його немає, це ще раз підтверджує, що мийка зливає відпрацьовану брудну воду в зливостоки, у кращому випадку – в каналізацію. Та якщо навіть вода після миття машин скидається в каналізацію, все одно фосфати безперешкодно потрапляють в Дніпро, бо для очисних споруд вони невловимі.

Фосфати містять майже всі миючі засоби. При заборі питної води застарілі очисні споруди не читають формулу фосфатів, пропускаючи їх, а тому вони безперешкодно потрапляють в крани наших квартир, вважають в громадських організаціях. Тобто, фактично ми п’ємо воду, насичену відходами з автомийок. Потрапляючи в людський організм, фосфати провокують онкологічні захворювання. Ось і виходить, що автомийки зі своїми відходами є чи не основною причиною отруєння питної води. Дніпро – головна водна артерія України, яка забезпечує питною водоюдві третининаселення країни. І 37 відсотків усіх захворювань безпосередньо пов’язані із вживанням неякісної питної води. Чим не парадокс: в Україні налічується 1 млн 300 тис га прісноводних водойм (за цим показником ми займаємо перше місце в Європі), і в той же час ми вважаємося маловодною країною, оскільки наші водні ресурси через забруднення не придатні до водозабору питної води.

Статистика жахлива: торік у водойми України було скинуто понад 2 мільярди кубометрів стоків, з яких понад третина – неочищені або недостатньо очищені води.

– Завважте, це без урахування того бруду, що потрапляє в річки зі зливостоків, минаючи очисні споруди – говорить голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков– Практично всі автомийки скидають свої відходи в річки, щоб не платити додатково за очищення. Тисячі тонн солі після зими разом із весняними струмками потрапляють по зливових стоках до водойм. Отрутохімікати з полів змиваються дощами і по дренажних каналах стікають у водойми, що призводить до масового мору риби. Ми й не помітили, як через таку злочинну безгосподарність змінилася сама екосистема: у Дніпровських водосховищах солоність води помітно збільшилася, і сьогодні в Каховському та Кременчуцькому водосховищах можна зустріти рибу-голку та навіть дрібних медуз.

Вчені стверджують, що вода у вітчизняних водосховищах – на рівні 4-го класу. А це категорія особливо брудних вод. Застарілі очисні споруди не справляються зі своїм завданням, бо розраховані максимально на очистку води 2 класу. Додають тривоги ще й водопровідні труби піввікової давнини, в яких іржі більше, ніж металу. Тому, щоб у наші квартири прийшла хоч якось очищена вода, її посилено хлорують. Не варто втім забувати, що після кип’ятіння хлорованої води утворюються сполуки, що стимулюють розвиток серйозних захворювань.

Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook.