Європейські орендатори рятують старовинні будинки: чи звернуть увагу на Київ?
Кожна історична будівля будь-якого міста – це його унікальне «обличчя», скарбничка переказів і легенд, а також магніт для туристів. Але лише тоді, коли над цим ведеться цілеспрямована робота.
Зовнішній вигляд Києва псує кількасот занедбаних старовинних будинків, які не реставруються роками. Як правило, про них згадують вже на етапі остаточної руйнації. Таке непривабливе «обличчя» зовсім не викликає у туристів бажання долати тисячі кілометрів, щоб їм помилуватися.
За кордоном поширеною є практика відновлення історичних пам’яток за рахунок приватних фірм, які у подальшому розміщують у відреставрованих приміщеннях свої офіси. Як приклад можна навести Прагу – місто, яке по праву вважається одним із найдовершеніших архітектурних перлин Європи.
Мешканці чеської столиці із вдячністю приймають компліменти своєму місту, і постійно підкреслюють, що краса навколо не виникла сама, все це – результат клопіткої праці та уважного ставлення.
– Насправді Прага не завжди була такою різнобарвною, – розповідає місцевий житель Мартін. – На початку 90-х років минулого століття безліч сірих, непривітних будівель перебували у жахливому стані. А зараз у це навіть складно повірити!
Поворотний момент відбувся у 1992 році, коли центр міста увійшов до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Тоді Прага почала змінювати курс на відновлення колишньої краси. У 1998 році місцева влада запровадила офіційну програму моніторингу історичного центру. Це надало місту можливість розвиватися, враховувати потреби його жителів та гостей, при цьому зберігаючи своє середньовічне «обличчя». Одну із провідних ролей в цьому зіграли приватні інвестиції у відновлення будівель.
– Історичні будинки у жалюгідному стані купляли великі компанії – як національні, так і іноземні, – коментує юрист антикорупційної організації «Oživení» Марек Зеленка, – Вони оновлювали їх і розміщували там свої офіси, використовували під свої потреби. Зрештою, у цій системі перемогли усі.
Орендували як невеликі будиночки, так і солідні споруди – і за площею, і за історичним значенням. Наприклад, Центральний вокзал (Hlavní nádraží) – найбільший і найважливіший залізничний вузол Праги і всієї Чехії. Будівлю XIX століття віддали в оренду італійській компанії «Grandi Stazioni» у 2002 році. Фірма виконала часткову реконструкцію: були модернізовані приміщення, перероблений зал очікування, зроблено зручніший підхід на платформи. Але найголовніше – проведена реставрація двох старовинних веж. Попри те, що у 2016 році «Grandi Stazioni» втратила право на оренду, не завершивши реконструкцію вчасно згідно зі встановленими термінами, вокзал перевтілився, але зберіг свій історичний колорит.
Багато європейських столиць мають схожу систему, приміром Париж та Будапешт. Але навіщо їздити далеко? Україна теж має приклад успішної оренди приватною особою пам'ятки архітектури з її подальшою реставрацією. Це Сент-Міклош – замок XIV-XIX століть, розташований поблизу міста Мукачево. Кілька років тому орендарем замку, художником Йосипом Бартошем тут була проведена реставрація. Зараз він є повноцінною туристичною атракцією, з регулярними виставками, фестивалями та лицарськими турнірами. Перший і, на жаль, єдиний подібний випадок у нашій країні.
Держава не в змозі рятувати кожен будинок від знищення, тому іншого шляху, як залучення українських та іноземних інвесторів, на сьогодні немає. Вважається, що нові власники не бажають вкладати гроші у реставрацію. У їхніх планах здебільшого – побудувати на місцях зруйнованих будинків висотки або ТРЦ. Тому необхідно створити умови узгодження використання пам’яток після їх відновлення.
І в жодному разі не можна зволікати! Адже для київської старовини, що перебуває у критичному становищі, кожен новий день може стати фатальним.
Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook.