Коли хабарникам «відрубають» руки? [інфографіка]

Нещодавно наші народні обранці створили Міжнародну антикорупційну раду. До її складу також увійшли іноземні фахівці, які теж надаватимуть свою допомогу: Джованні Кесслер (гендиректор Європейського управління боротьби з шахрайством), Мартін Кройтнер (спеціальний представник із контртероризму в Мінюсті Данії), Анка Юрма (радниця генпрокурора румунського антикорупційного бюро), а також іспанський прокурор Карлос Кастресана, який відправив за грати 150 злісних посадовців-корупціонерів у Гватемалі.

Таким чином, європейці сприятимуть створенню нових законів, щоб антикорупційну боротьбу вести значно ефективніше. Але наразі все це — лише в теорії. На практиці ж боротьба з корупцією супроводжується лише гучними арештами, при цьому — жодного вироку щодо тюремного терміну. На ці та інші моменти неодноразово звертали увагу у Національному антикорупційному бюро України (НАБУ). 

Як стверджують фахівці, удосконалення правосуддя необхідно для завершення формування нової антикорупційної системи, що складається з НАБУ і САП (спеціальної антикорупційної прокуратури). Тобто завдяки такому трикутнику — НАБУ-САП-суд — у подальшому розглядатимуться матеріали кримінальних проваджень. Ці справи стосуватимуться й нечесних служителів Феміди, які зацікавлені в отриманні неправомірної вигоди за «правильне» рішення. 

Звичайно, дані процеси триватимуть не один рік. 

Але вже сьогодні можна говорити про те, що кругова порука вже почала «осипатися». Про це нещодавно заявив Президент України Петро Порошенко, який пообіцяв «повідрубувати» руки корупціонерам. За його словами, такі розслідування потрібно проводити у найкоротші терміни, представляти суспільству й передавати до суду. Йдеться не лише про оборонне відомство, представники якого спіймалися на хабарництві. Подібні випадки фіксуються і в цивільних сферах. 

Як стало відомо «Вечірці», співробітники НАБУ виявили факти незаконної розтрати коштів у «Держзовнішінформі». За матеріалами слідства, керівництво цього підприємства, зловживаючи службовим становищем, здійснило безпідставне перерахування 9,87 млн грн на рахунки цілої низки приватних компаній з ознаками фіктивності. Насправді ж ті «конторки» ніяких послуг не надавали, а віртуальне укладання договорів було зроблено лише для прикриття реальних злочинів та «відмивання» коштів. 

Ще один яскравий приклад — нещодавня ситуація в «Укргазвидобування»: на протязі 9 місяців хитрі спритники «збагатилися» на мільярд гривень, хоча раніше річний дохід цього підприємства складав близько 25 млн грн. Зважаючи на притягнення винних до кримінальної відповідальності, оперативники НАБУ зуміли ліквідувати корупційні схеми «газовиків». Чому ж винуватці ще й досі не отримали заслуженого покарання? 

— Потрібен окремий суд, де розглядатимуться ці справи, — переконаний директор НАБУ Артем Ситник. — Тому що багато суддів, які слухають справи, що ми їм передаємо, просто не готові до цього. Вони не готові до того, що на засіданні появляються телекамери, міністри чи парламентарі. Судді повинні розглядати крадіжки, грабежі, розбої чи торгівлю наркотиками. Але вони не готувалися до того, що приходить півуряду, півпарламенту, щоб брати на поруки підозрюваного, якого ми підозрюємо в корупції. А судді, які працюватимуть в Антикорупційному суді, розумітимуть ці виклики. 

Цього, до речі, вимагає й новий Закон «Про судоустрій і статус суддів»: як сказано у 31-й статті, «у системі судоустрою діють вищі спеціалізовані суди», до яких також відноситься Вищий антикорупційний суд. Зважаючи на це, народні обранці вже розробили проект закону «Про антикорупційні суди».

— Метою законопроекту є визначення спеціальних вимог до суддів антикорупційних судів, а також особливостей організації антикорупційних судів, — вважає народний депутат Єгор Соболєв (співавтор проекту). — Запропонована модель антикорупційних судів має діяти в межах системи судоустрою України. Реалізація положень законопроекту потребує внесення змін до Кримінального процесуального кодексу, що передбачено у прикінцевих та перехідних положеннях. Прийняття цього документу дозволить отримати наступний транш позики Міжнародного валютного фонду, а також створить умови для повернення до держбюджету активів, здобутих корупційним шляхом. 

ДО РЕЧІ 

Президент України Петро Порошенко згоден з прийняттям закону про Антикорупційне суді в цьому році, але тільки після висновків Венеціанської комісії. Про це заявила представник президента в парламенті Ірина Луценко. 

«Президент вітає заяву депутатів про те, що вони відкликають закони про Антикорупційний суд. Таким чином, нарешті, за два роки, розблокована можливість внесення президентом свого законопроекту, - сказала пані Луценко. - Президент налаштований на прийняття закону про Антикорупційний суд до кінця 2017 року. Але всі законопроекти, які вносилися президентом, проходять висновок Венеціанської комісії. Тому ми налаштовані на швидке прийняття, швидкий розгляд цього законопроекту лише після висновків Венеціанської комісії».