Головному історичному музею України загрожує руйнація

У Національному музеї історії України б’ють на сполох: будівлі загрожує руйнація. Причина – слабке укріплення природних подільських схилів, впритул до яких розміщується установа. 

Про небезпечну ситуацію дирекція музею повідомила Київраду в своєму листі на початку вересня. Інформація ґрунтується на висновках науково-технічного звіту про інженерно-геологічні вишукування на навколишніх пагорбах. Безоплатне дослідження провела організація «Київгеоплан». 

Йдеться про загрозу зсувів – із-за нестабільності схилів Старокиївської й Андріївської гір, на стикові яких побудовано музей. Експерти констатують граничну вологість грунтів, їх ерозію, високий потенціал просідання. Як наслідок, на музейній будівлі вже з’явилися численні тріщини. А пішохідні доріжки на подвір’ї закладу зазнали суттєвої деформації. 

– Сьогодні кількість тріщин , як зовні, так і всередині будівлі, значно збільшилася, - повідомила «Вечірці» генеральний директор НМІУ Тетяна Сосновська. - Про це свідчать і службові записки від наукових співробітників та технічного персоналу, які доповідають про виникнення нових тріщин і ведення спостережень за їх ростом. Щоб запобігти руйнації будівлі, яка до того ж є пам’яткою архітектури, адміністрація НМІУ просить міську владу провести комплексні роботи: укріпити схили, здійснити ремонт інженерних комунікацій, тепломагістралі тощо. 

Природно, виникає запитання: хто фінансуватиме протиаварійні заходи? У цьому контексті, депутат Київради Олександр Пабат нагадує на своїй сторінці у Facebook, що план протизсувних робіт на 2017 рік, прописаний у Програмі економічного й соціального розвитку Києва, передбачає роботи на 12 зсувонебезпечних локаціях столиці. «Чи то із-за недогляду чиновників, чи із-за зволікання адміністрації музею, адреси Національного музею історії України в плані на 2017 рік немає», – констатує депутат. 

Водночас, гендиректорові закладу не відомо, чи піднімалася ця тема попередніми керівниками музею. Тим не менше, будівля НМІУ та закріплена за ним територія (плато Старокиївської гори) знаходяться на балансі установи. А схил за музеєм – у володінні Подільського району Києва. 

– Відповідно до бюджетного законодавства України, здійснювати фінансування та укріплення схилу Старокиївської (т. з. Андріївської) гори має той, на чиєму балансі знаходиться зазначена територія, – стверджує Тетяна Сосновська. – На зміцнення схилів фінансові витрати повинен нести їх власник (місто), а територією музею та його будівлею – опікуватися балансоутримувач, тобто НМІУ та Міністерство культури України. 

– Скільки коштів потрібно – повинні визначити фахівці. У нас є комунальне підприємство «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт» (т. з. СУПР), яке має провести професійну експертизу, - говорить Володимир Бондаренко, голова постійної комісії Київради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу. – Що ж до фінансування, то воно може бути забезпечене і Київрадою в якійсь частині. Скажімо, за рахунок міського бюджету на наступний рік. А також – по лінії Міністерства культури України, так би мовити, з «верхнього бюджетного поверху». До того ж, чи не вперше за всю новітню історію, місто має 10 мільйонів гривень невикористаних бюджетних коштів. Як на мене, то й звідти щось можна залучити на вирішення цієї проблеми». 

Навряд чи в такій загрозливій ситуації доцільне зволікання. Тож перші кроки щодо порятунку музею історії міська влада вже робить. Днями відбулося засідання очолюваної Володимиром Бондаренком комісії Київради. До розгляду музейного питання, крім керівника закладу, були запрошені представники комунальних служб, підрозділу з інженерних мереж Департаменту містобудування та архітектури КМДА, вищезгаданого СУПРу. 

– Гендиректор музею стверджує, що їх установа зробила нібито все від себе залежне щодо ремонту систем, які забезпечують виведення каналізаційних вод і зливових стоків, – поінформував Володимир Бондаренко. – Але там дещо інша ситуація: через музей проходять інженерні комунікації, що належать Подільському району. В іншому місці схил, який впритул підходить до будівлі, насичується водами аварійних систем водоскидання з музейної території. 

Відтак, комісія доручила відповідному підрозділу архітектурно-містобудівного Департаменту узагальнити всю інформацію – для планово-розрахункових, кошторисних робіт.

Водночас, згідно з чинним законодавством, Міністерство культури як розпорядник кредитів повинно зробити бюджетний запит на кошти, необхідні для реалізації цієї програми. Київ своїм бюджетом може також брати участь у співфінансуванні. Ймовірно, знайдуться спонсорські кошти.

Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook!