Скільки коштуватиме хліб до новорічного столу?

Найпопулярніший у столиці хліб – 950-грамовий «Український», 650-грамовий «Пшеничний» і півкілограмовий батон – в «ринковій» торгівельній мережі коштує відповідно 12, 9 і 8 гривень з копійками. У соціальних же кіосках – 5,25, 4,05 і 4,15 грн.

– Сьогодні різниця – в середньому п’ять гривень. А коли 24 грудня 2014-го ми з міськадміністрацією підписували інвестиційну угоду, то різниця становила 15 копійок. На сьогодні це збитковий для нас проект, – заявив «Вечірці» голова правління ПАТ «Київхліб» Володимир Череда.

Угоду підписано на п’ятирічку, тож діятиме ще два роки. 24 грудня закінчується лише перший її етап, що передбачав фіксовану ціну упродовж трьох років. Тепер між пекарями і чиновниками йдуть нові торги.

– Ми, звісно, хочемо якнайдорожче продавати, мерія – якнайдешевше. Діалог є і компроміс знайдемо. Думаю, він буде десь отак – мінус 15-20 відсотків від ринкової вартості, – розмірковує Володимир Череда.

– Яка ж ваша вигода у збитковому, як кажете, проекті?

– Формування іміджу підприємства як соціально орієнтованого. Робота на перспективу – збереження ринку для себе. Через ці точки у нас є можливість популяризувати нові розробки. Бо туди ж ходять не лише соціально незахищені верстви. З 8.00 до 12.00 там одна категорія покупців, а в кінці дня приходить інша, яка цікавиться свіжими новинками нашої продукції. Крім того, такі фірмові кіоски – це швидкі гроші для нас.

– Останнім часом подейкують, що соціальний хліб став грішити якістю, пліснявіє…

– Словосполучення «соціальний хліб» – з політичного лексикону. Для пекарів він однаковий, випускається за єдиною рецептурою, затвердженою нормативними документами...

За словами Володимира Череди, вартість хліба в Україні зростатиме, але повільно. Десь на 20 відсотків упродовж двох-трьох років. Хоч уже рік держава не стримує продуктових цін, але це робить сам ринок.

– У нас перевиробництво хліба. І не вірте статистиці, яка не враховує дрібних виробників. Бо коли я на міжнародних конференціях кажу, що за статистикою українець споживає 115 грамів хліба на добу. У нас дрібні пекарні не входять у статистику. Законодавець розділив наш ринок на два сектори: 38 відсотків хліба випускають великі підприємства, які працюють на загальній системі оподаткування, а решту – малі, «спрощенці». Нам дуже важко конкурувати з ними, бо в них собівартість нижча на 20 відсотків лише за рахунок відсутності одного ПДВ, не кажучи про інші податки.

Останній раз «Київхліб» піднімав ціну на свою продукцію два місяці тому на п’ять відсотків. Коли наступне подорожчання, пан Череда не знає – немає остаточної цифри з нового урожаю зернивих. А ще, за його словами, пекарі в усьому залежать від валютних коливань. Рятує… закордонна діаспора. Третину продукції київські пекарі відправляють у Німеччину, Прибалтику, Ізраїль, Канаду, цьогоріч почали освоювати навіть ринки
США. На експорт йдуть пряники, соломка, сушка і навіть торти. За рік, після дослідження Інституту гігієни харчування, за океан попливе й хліб заварної групи у замороженому вигляді. Секрет простий: кругом, де осіли українці з так званої новітньої хвилі еміграції, чекають київського хліба.

Завдання – збільшити експорт до 50% продукції київських пекарень. А ще підняти рентабельність за рахунок розширення асортименту здоби.

Нагадаємо, де у Києві купити дешевші продукти.