Більше мільйона гривень на паліативну допомогу дітям зібрали «Оскар і Рожева Пані»

Людмила Кухаренко, Наталя Плохотнюк
З нагоди Всесвітнього дня паліативної допомоги на території Михайлівського Золотоверхого монастиря відбулося благодійне читання п'єси «Оскар і Рожева Пані» за твором Еріка-Еммануеля Шмітта.
… Пронизливий холод пробирає до кісток, не допомагають навіть ковдри, якими вкутують глядачів семінаристи в рясах, ні гарячий чай. А великі лампи-обігрівачі зігрівають вечірнє повітря, а на людей…. На подвір’ї, за монастирем, розташовані місця для глядачів і сцена, на якій відбувається театралізоване читання п’єси про тяжкохворого хлопчика.
Голова благодійної організації «Елеос-Україна», священик Сергій Дмитрієв розповів, що місце на відкритому просторі, де знаходиться місця для глядачів є вівтарною частиною зруйнованого храму святого Миколи. І за всю історію монастиря театральна подія відбувається тут вперше.
Одним із засновників проекту є українська актриса театру та кіно Ірма Вітовська. Вона вже понад чотири роки займається паліативним рухом в Україні. Ідея проекту «Оскар і Рожева Пані» з’явилася у 2012 році, проте втілилася лише у 2015-му. Два роки тому відбулася прем’єра соціального-культурного арт-проекту «Оскар і Рожева Пані», який поставив відомий Івано-Франківський режисер Ростислав Держипільський. За цей час вистава спонукала людей — медиків, духовенство, вірян та владу об’єднатися і діяти разом задля допомоги невиліковно хворим дітям. В рамках проекту «12 неймовірних жінок про цінності, які творять людину» актриса заявила: «Ця необхідність - віддавати, дарувати почуття - приходить поступово... Але потім вона приносить неймовірне відчуття щастя. Не позбавляйте себе щастя!».
- Проект «Оскар і рожева пані» за весь період свого існування показав 46 вистав у різних містах України. Проектом під час гастролей зібрано більше мільйона гривень, які передано на потреби важкохворих паліативних дітей у містах, де працюють виїзні бригади та в онкогематологічне відділення, - каже Ірма Вітовська.
Головні ролі виконують популярна актриса театру і кіно й водночас продюсер вистави Ірма Вітовська, і школяр, майбутня зірка сцени Владислав Балюк. Як підкреслюють організатори акції, вперше дійство відбудеться на території монастиря.
Дія твору відбувається в лікарні. Головним героєм є десятирічний хлопчик Оскар, який хворіє на рак. Доросла жінка Ружа, непомітно сама для себе починає дружити з хлопчиком. Коли Оскар дізнається, що йому залишилося жити 12 днів, Ружа, щоб розрадити малюка, вигадує гру – вважати кожен прожитий день 10 роками життя, яке йому хотілося б прожити. Кожного дня хлопчик пише листа до Бога, де розповідає, як минув його день. Так він помирає старим дідом, проживши своє життя, одружившись, знайшовши справжніх друзів.
Завдання паліативної допомоги - покращити якість життя пацієнта, який має важку хворобу, створивши умови для необхідного догляду й достатнього знеболення. Сьогодні в Києві функціонує 3 паліативні відділення на 125 стаціонарних ліжок, при тому, що щорічно понад 125 тисяч киян потребують паліативної допомоги. В столиці відсутні виїзні бригади надання паліативної допомоги на дому, катастрофічно (в сотні разів!) не вистачає ліжок для тяжкохворих. У паліативній допомозі беруть участь лікарі, медсестри, соціальні працівники, капелани, психологи . Їхнім завданням є полегшення страждань і болю як фізичного так і емоційного, духовного та соціального, для повноцінного якомога комфортнішого життя пацієнта до самого останнього моменту.
- Українська столиця не має програми розвитку паліативної допомоги. Ми сподіваємось, що сьогоднішня подія активізує це питання й стане відправною точкою для впровадження програми розвитку паліативної допомоги у 2017-2021 році. Документ уже розроблено, її треба тільки прийняти і дати людям не лише надію, а й можливість гарантованого догляду й підтримки. Нині охоплення населення заходами з паліативної допомоги в Києві — дуже проблемне, - розповідає священик Сергій Дмитрієв.
Кожна людина має право на те, щоб померти з гідністю. Особливо це стосується дітей, які мають хвороби, несумісні з життям. Так, їх не можна вилікувати, проте їм можна подарувати нормальне життя на той час, який їм відведено.
- Смерть є таке ж саме сакральне явище, як і народження. В суспільстві повинно бути абсолютно нормальним сприйняття паліативних відділень, хоспісів, - таке ж, як і пологових будинків. Там люди приходять у цей світ, а тут людям допомагають добути безболісно свій час. Тут є дуже велика соціальна проблема ― ми боїмося, тому що це довший досвід атеїзму, минулої системи, де все заперечувалося, але всі ради конфесій говорять про одне. Звідки ми приходимо і куди ми йдемо ― це питання розкривається для нас в інших світах. Для цього нам треба змінити вставлення до смерті й до життя. Ми всі помремо. Нікого немає безсмертного. Цей факт неодмінно станеться у вашому житті. Пустіть смерть, як кращого друга, і вам буде легше з нею зустрітися, - каже Ірма Вітовська про головну проблему паліативу.
На заході в Михайлівському золотоверхому монастирі була присутня міністр охорони здоров’я Уляна Супрун.
- Паліативна допомога є пріоритетом нашого міністерства. Навіть коли ми говоримо про реформи, які відбуваються в нашій країні, ми залишаємо паліативну допомогу, як одну з безкоштовних послуг, які мають надаватися державою всім українцям. Це є наша відповідальність, не якась фінансова, не через підписання договорів чи конвенцій, а тому що ми всі люди, - заявила Уляна Супрун.
Незважаючи на вечірній осінній холод, ніхто з глядачів не пішов з перегляду вистави. А це вже про щось говорить!