Лише четверта частина усіх новобудов є законними в Україні

Лише четверта частина усіх новобудов є законними в Україні

Так, в Україні лише 72,6% населених пунктів мають плани забудов, з них у доступі – 24%, більшість із цих планів родом з СРСР, передає protokol. Тому й не дивно, що в нас хаотичні забудови міст, незакінчені та самовільні проекти, забудова природоохоронних і зелених зон, а також управління земельними ресурсами в ручному режимі з високими корупційними ризиками.

В усіх європейських країнах правила забудови жорстко регламентуються законодавством і відхилення від них дуже дороге задоволення. При цьому абсолютно всі міста й селища мають плани забудов і ці плани, як і вся містобудівна документація, знаходяться в публічному доступі. Відповідно кожен громадянин чи підприємець бачить: то і що будує на території, де є вільні ділянки і які плани на ці ділянки на перспективу.

Сьогодні жовтень 2017 року, і попри наявність всієї законодавчої бази містобудівна документація, яка є дороговказом для планування та побудови міст і селищ та їх інфраструктури від мереж до транспортних потоків все ще залишається не доступною ні для громадськості, ні для бізнесу.

Причин дві. Перша — відсутність або застарілість самої документації. Друга — елементарне недотримання місцевою владою законодавства щодо оприлюднення інформації про містобудівну документацію.

Доступ громадськості до містобудівної документації, частина якої, як не дивно у 21 столітті, подекуди під грифом "ДСК", зніме соціальну напругу в суспільстві, особливо в частині незаконних забудівель парків та природоохоронних зон. Адже кожен українець матиме змогу подивитись, зокрема в генплані міста, чи не заплановано часом по сусідству з його будинком будівництво промислового заводу чи торгового комплексу на території парку, де він щодня гуляє з дітлахами.
Також, відкритий доступ до містобудівної документації сприятиме підвищенню зацікавленості іноземних інвесторів до України. Сьогодні вони, не знайшовши необхідної інформації з публічних джерел, не готові витрачати час та гроші на пошук посередників, контактів з місцевою владою, запитів на отримання викопіювань.

Тож, агрументів «за» цілком достатньо, аби розпочати роботу над цим завданням та, нарешті, привести до ладу зовнішній вигляд міст та селещ, при цьому, уникаючи повторень із відомими наслідками діяльності аферстів.

Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook.