Закон «Про освіту»: пояснюємо на пальцях

Закон «Про освіту»: пояснюємо на пальцях

Що нового пропонує закон доступно і компетентно розповідає Ганна Старостенко – голова комісії з питань освіти, науки, молоді та спорту.

- Ми давно живемо з відчуттям, що потрібно щось докорінно змінити в галузі освіті. Закон «Про освіту» має важливе значення для нашої соціальної дійсності. Щоб реалізувати такий “якісний стрибок” в освіті важливо було запропонувати проект докорінних, системних змін. І я глибоко переконана, що міністру освіти і науки Лілії Гриневич вдалося це зробити, - говорить Ганна Старостенко.

Вміти, а не зубрити

“Нова українська школа” (НУШ) є фундаментальним переформатуванням української школи в аспекті відходу від школи знань до школи компетентностей – тож, віднині пропагуватимуться вміння замість зубріння.  Запропонована реформа освітнього простору спрямована на його демократизацію та більшу автономність – школи, вчителі, діти матимуть більше простору для творчості.  Також законопроект вводить у правове поле поняття неформальної та інформальної освіти і створює умови для освіти дорослих. Та багато, багато іншого. 

12-річна освіта, без іспитів при вступі в 1 клас

В школі діти вчитимуться на рік довше (12 років), але я переконана: їм буде цікавіше, ніж зараз. При цьому тривалість навчання на бакалавраті планується скоротити на рік – тож загальний час, що люди проводитимуть у класах та аудиторіях, не зміниться. Закон вводить поняття територіальної доступності – тобто, кожна школа має взяти дитину, яка живе на її (школи) території обслуговування. У 13-й статті законопроекту прямо вказано, що гарантується право дитини з цієї території навчатися в державній чи комунальній школі.Але за бажанням, батьки можуть віддати дитину й в іншу школу. Звісно, якщо там будуть вільні місця.
Проте, як на мене, це не основоположні зміни…

Основні реформаторські зміни

Я переконана, що надзвичайно важливе значення має запровадження так званої «академічної свободи для педагогів». Адже, як свідчить мій освітянський досвід, саме персоналій вчителя є рушієм усіх змін. Так, закон заохочує педагогічну ініціативу, яка полягає у розробці авторських навчальних програм, проектів, освітніх методик і технологій. Тобто, простими словами, кожен вчитель, школа може розробити власну освітню програму, яка буде підходити саме їх вихованцям…або ж використовувати типову, що дає МОН – все залежить від готовності вчителя включатися до цього процесу.

Держава ж визначає тільки очікувані результати на кожному етапі навчання учня (що і на якому рівні має знати учень), а яким чином подати матеріал педагог, школа може обирати сам, виходячи з талантів та потреб дітей. Водночас ініціативних, креативних педагогів держава буде винагороджувати.  

Винагорода для вчителів, нова кваліфікація 

За рік МОН планує провести перепідготовку вчителів початкової школи, які з 1 вересня 2018 року почнуть працювати з першачками уже в руслі НУШ. Сертифікація для роботи за новими держстандартами буде добровільною, а ті, хто її пройде отримають 20% надбавку до заробітної платні. Крім того, запроваджується свобода у виборі місця та виду підвищення кваліфікації вчителя. Закон також передбачає, що педагог має пройти не менше 150 годин підвищення кваліфікації протягом 5 років. Тож, вчителі, серед іншого, і матеріально будуть зацікавленні покращувати свої педагогічні знання.

Директори шкіл стануть більш незалежними, пройдуть через конкурс

Навчальні заклади значно розширять свої можливості, що, переконана, буде позитивно впливати на весь освітній процес. Директори шкіл отримають більше свободи в розв’язанні кадрових питань, більше обов’язків з організації навчального процесу, включно із розглядом навчальних планів і програм школи. Втім, потрапити на посаду директора можна буде лише через конкурс і пробутив цій ролі не більше двох термінів, що в сумі складає 12 років.  Тож, тим, хто прагне розвиватися як професіонал і розвивати свою команду відкриється чимало нових можливостей. До речі, конкурс на посади директорів шкіл та садочків є для Києва вже звичним явищем – адже ми його проводимо 3 рік поспіль, тому вже один невеличкий крок у реформуванні освіти ми зробили. 

Батьки зможуть слідкувати за фінансами навчального закладу

Щоб уникнути корупції, кожен навчальний заклад буде оприлюднювати надходження усіх коштів, а також, на що їх витратять. Так батьки побачать реальну картину, скільки грошей виділяє на школу держава, і зможуть контролювати свої благодійні внески.

Про відхід від концепції знань до компетенції

Наріжним камнем у законі «Про освіту» є впровадження компетентнісного навчання. Фактично, це орієнтація людини на таку комбінацію знань, способів мислення, поглядів, цінностей, умінь та інших якостей, що визначать її здатність успішно реалізувати себе в навчанні, у професії та в повсякденному житті. Підхід орієнтує людину не на запам’ятовування суми фактів і даних, а на опанування дійсно потрібних у житті речей.

У концепції «Нової української школи» йдеться про 10 ключових компетентностей, які базуються на рекомендаціях Європейського Парламенту та Ради ЄС "Про основні компетенції для навчання протягом усього життя". Це зокрема: уміння вчитися впродовж життя, здатність до соціальної комунікації й активності, володіння навичками підприємницької діяльності, загальнокультурна й екологічна грамотність, тощо.  Саме з огляду на ці компетенції школа, вчитель і має складати навчальний план. Звісно це тема не одного матеріалу. Для багатьох вчителів такий підхід видається дискусійним. Однак за таким принципом відбувається освітній процес у європейських країнах. І  це працює.

Київ готовий до впровадження усіх нововведень

Наразі Департамент освіти, науки, молоді та спорту Києва активно готується до впровадження нового закону про освіту.  Адже треба підготувати вчителів, передбачити кошти для всіх учнів на безкоштовні підручники. 

Принципи «нової української школи» тестуються у 33 зі 100 шкіл по всій Україні. Вже третій рік поспіль проводиться конкурс на директорів шкіл, що також є однією з вимог нового закону. Однак наразі дуже важливо, щоб цю реформу підтримало суспільство, підтримали батьки, зрозуміли і підхопили освітяни.  Лише за таких умов вона матиме шанс стати здобутком усього українського суспільства.

Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook.