В Києві обговорили питання ефективного партнерства
Якою має бути комунікація громадськості та органів влади, як залучити громадян до процесу прийняття рішень – такі теми піднімалися на круглому столі “Партнерство влади та громади - запорука розбудови демократичного суспільства”, організованому Департаментом суспільних комунікацій КМДА в рамках Європейського тижня місцевої демократії. Участь у ньому взяли експерти, громадські активісти та керівники столичних ОСНів.
Одним з механізмів взаємодії громадськості та влади можуть бути центри комунікації.
- Досить часто, принаймні за останній рік, звучить тема створення, окрім структурного підрозділу - Департаменту суспільних комунікацій, якоїсь ще надбудови, структури на зразок центру комунікації. Були ідеї щодо трьох таких центрів комунікації в місті, один на Лівому березі і два на Правому. Однак, можливо, доцільно було б створення їх в усіх десяти районах, - поділився в.о. заступника директора Департаменту суспільних комунікацій КМДА Віктор Галета. - Ми розглядаємо, що у центрах комунікації мають бути не чиновники, а менеджери, які організовуватимуть комунікацію між владою і громадськістю.
Керівник проекту «Сприяння участі громадян у демократичному процесі прийняття рішень» офісу Ради Європи в Україні Володимир Кебало розповів про кодекс кращих практи участі громадськості у процесі прийняття рішень.
- Партнерство - це найвищий рівень залучення громадськості до співпраці з міською владою. Це той випадок, коли публічна влада та громадськість тісно співпрацюють, але громадські організації продовжують бути незалежними, мають право проводити кампанії та діяти незалежно від партнерських відносин. Партнерство також характеризується спільним прийняттям рішень, може включати делегування певних повноважень, наприклад, у сфері надання послуг, а також різноманітні платформи участі. створення спільних органів з прийняття рішень, укладення рамкових угод про співробітництво тощо, - відзначив він.
До лютого наступного проекту офісом Ради Європи в Україні реалізовується проект створення Академії громадської участі та платформи громадських організацій, у тому числі й онлайн.
- Мета Академії - навчити представників громадськості і публічних службовців, воно охоплюватиме два напрямки: партисипативне формування реалізації політики та розуміння самого процесу формування і реалізації політики. Онлайн платформа інтегруватиме інструменти онлайн-участі громадян, стане єдиним вікном для консультацій на всіх етапах прийняття рішень. Сподіваюся, також буде створена база даних експертів, громадських організацій, зацікавлених сторін, представників міської влади, з системою сповіщення, щоб на кожному етапі можна було довідатися про ті чи інші ініціативи, як з боку громадськості, так і міської влади, - повідомив Володимир Кебало.
Про успішний досвід об’єднання громадських активістів під час кампанії Громадського бюджету розповів керівник Центру Розвитку Інновацій НаУКМА Сергій ЛОБОЙКО. ВІН ВІДЗНАЧИВ, ЩО У ДЕЯКИХ МІКРОРАЙОНАХ МІСТА ВЖЕ СФОРМУВАЛОСЯ ЯДРО громади, яке відкрите до діалогу. На його ж думку, одним з механізмів участі громадськості є інструменти електронної демократії, а головне сьогодні - побудувати ефективний механізм взаємодії.
Експерт з питань місцевого самоврядування офісу Ради Європи в Україні Вадим Прошко наголосив: для того, щоб впливати на діяльність органів місцевого самоврядування, громадянин має бути поінформований, чим власне ці органи займаються. На його думку, сьогодні в Києві такої поінформованості немає. Крім того, потрібна ефективна система спілкування влади з громадою. Необхідне створення багаторівневої децентралізованої системи самоврядування в районах та мікрорайонах Києва.
Свою думку щодо консультацій, які є частиною участі громадськості в місцевих справах, висловив президент Мережі розвитку європейського права Олександр Вінніко. Він повідомив, що в комітетах Верховної Ради розглядається проект Закону про публічні консультації.
- Євростандарт передбачає обов’язкове проведення електронних консультацій. Індикатором їх ефективності має бути не просто факт проведення чи кількість консультацій, а кількість врахованих пропозицій, - вважає він.
Громадський активіст, автор петиції «Унеможливлення знищення історичних пам'яток в місті Києві» Арсеній Фінберг зазначив, що в Києві існує дві проблеми: недостатня поінформованість населення про можливості, які є в місті (бюджету участі, петиції, сервіс 1551), а також відсутність кампанії про успішні приклади, що могли б надихнути інших.
Власне, один з таких успішних прикладів, презентувала на «круглому столі» керівник ГО «Парк Наталка» Наталія Чорногуб:
- Ми пройшли складний шлях від місцевої ініціативи та неприйняття її владою до залучення нас до створення Стратегії розвитку Оболонського району та створення офісу розвитку Оболонського району з представниками громадських організацій та органів місцевого самоврядування. Свого часу ми використали всі існуючі інструменти впливу - написали більше 200 запитів, познайомилися з усіма чиновниками адміністрації та депутатами ради. Зараз будемо допомагати створювати платформу громадських організацій для офісу Ради Європи, адже, з одного боку, експерти не знають, як долучитися до процесу прийняття рішень. А з іншого органи влади також не знають фахових експертів, до яких звертатися за консультацією.
Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook!