У Києві будують в дуже небезпечних зонах розломів земної кори. Де цього робити не можна?
Житлові комплекси і громадські об’єкти виростають на ділянках, де в надрах землі проходять розломи в Українському кристалічному щиті, на якому розташована частина столиці. У Києві так будувати неприпустимо, вважають активісти, геологи, урбаністи. Потрібно включити карту розломів в проект Генерального плану Києва.
Нині в проекті Генплану немає карти геодинамічних зон і розломів, в ній вказані зсувонебезпечні території, зони підтоплень природного і техногенного характеру, затоплювані території при однопроцентному паводку і зони забруднення цезієм-137. Раніше один з фахівців - розробників проекту Генплану Микола Романець, під час обговорення екологічного розділу документу, розповідав, що карта розломів все ж розглядалася, але було вирішено враховувати її дані тільки при видачі дозвільної документації та погоджень на конкретні об'єкти будівництва або при складанні детальних планів територій. ДПТ створено багато, але відомостей про те, де небезпечно (а для інвесторів ще й додатково дуже дорого) будувати, в них немає. Тому забудовники завзято будують житло на небезпечних пагорбах в Подільському районі (Мостицький масив, Замковецкая вулиця та інші), на Печерську, в районі Столичного шосе і Центрального ботанічного саду.
Нині чомусь ніхто не використовує при проектуванні відомості і карти, складені вченими Інституту геологічних наук АН України і Центром аерокосмічних досліджень, на яких позначені всі геодинамічні зони Києва. На них вказані місця, де найбільш несприятливі природні умови для житлового, промислового, транспортного будівництва - об'єктів з великим статичним навантаженням, і де дуже вірогідні техногенні катастрофи. Подібні до київської зроблені карти і для Запоріжжя, Херсона, Криму, Чорного і Азовського морів. У тих регіонах їх активно використовують. У 80-ті роки минулого століття перед забудовою житлових кварталів проводилися дослідження геологічної структури територій у Львові, Артемівську, Житомирі, на Закарпатті, в Ялті.
-У Києві дуже складна структура надр, - пояснює один з ініціаторів проведення досліджень і створення карт геодинамічних розломів, екс-директор комунального підприємства «Плесо», Микола Щепець. - «Плесо» раніше практично єдине в столиці відразу почало використовувати отримані геологами дані. Наше місто розташоване на кордоні Українського кристалічного щита і Дніпровсько-Донецької западини. На західних околицях Києва глибина залягання кристалічного фундаменту - близько 200 метрів, біля русла Дніпра - 1,5 тисячі метрів, в районі Дарницького залізничного вокзалу - до трьох тисяч метрів, а далі ще глибше. У кристалічному щиті є гігантські розломи на глибині в кілька кілометрів. Основних налічується сім, і безліч дрібніших, особливо на його схилі. Це класичне будівля будь-якого щита. Три розломи простяглися з північного заходу на південний схід, чотири - з північного сходу на південний захід. Головний же - глибинний розлом йде уздовж русла Дніпра, з ним пов'язана основна зона зсувів в місті, а площа території, «прив'язаної» до цього розлому, становить 42 квадратних кілометра.
Найбільш небезпечні ті місця, де проходять стики різноспрямованих розломів. В їх перетині знаходяться загрозливі для будівництва та проживання людей зони. Тому, що тут дуже велика напруга в геологічних породах, відбуваються зрушення в глибині надр і через це трапляються часті викиди енергії. Вони несуть руйнування всьому, що знаходиться на поверхні землі, стають причинами техногенних катастроф, аварій, хвороб людей.
На правобережжі найнебезпечніші місця (місця стиків розломів) це території, прилеглі до Поштової (забудована готелями і нової штучної бетонною платформою-площею) і Либідської площ (біля озера Глінка), де як навмисне всупереч порадам вчених вже близько п'яти років будують величезний собор з використанням неймовірної кількості металу і бетону), Куренівці, Лисій горі (підніжжя якої активно забудовуються, а на самій горі теж мають намір збудувати великий житловий комплекс). Небезпечний і район Совської балки, де триває висотне будівництво. Розломи проходять недалеко від Інституту серцево-судинної хірургії в районі Байкового кладовища, в Бабиному яру, в районі площі Шевченка. Потужний розлам є вздовж вулиці Хрещатик. Він починається від ЦУМу, проходить по правій стороні від головної вулиці країни і далі до Маріїнського парку, потім через Дніпро проходить на Позняки. На лівобережжі найнебезпечніші території урочище Сухі гори (на північ від Лісового масиву), район ДВРЗ. Уздовж розломів проходять і долини річок Либідь (з притоками), Сирець.
Особливо цікава Лиса гора - єдине місце, де в точці перетину декількох розломів знаходиться пагорб, а не западина або рівнина. Це дуже «напружене» місце, де будувати категорично не можна. Розломтягнеться по краю Національного ботанічного саду імені М.Гришка, під Державним музеєм Другої світової війни і через Дніпро йде на лівий берег.
Геологи вважають, що категорично не можна будувати будь-які капітальні споруди уздовж Столичного шосе, вздовж дніпровських схилів - на підошві зсувонебезпечної зони і уздовж гігантського розлому. Але такі прожекти постійно виникають в умах забудовників.
Або, наприклад, чи варто будувати висотку з підземними паркінгами на місці давно знесеного п'ятиповерхового будинку по вулиці Хрещатик, 5? У цьому місці якраз перетинаються два гігантських розломи в кристалічному щиті. Не випадково в цьому місці такий складний рельєф: в одну сторону йде Великий Хрещатий яр, а в іншу - Малий, і між пагорбами їх перетинають дві стародавні балки - Володимирський узвіз і вулиця Грушевського.
Геологи попереджають: захоплюючи черговий клаптик столичної землі під забудову, інвестори повинні обов'язково цікавитися його глибинною структурою, що б правильно розрахувати свої витрати на будівництво і подальшу експлуатацію споруди. Будівництво в місцях георозломів обходиться значно дорожче і загрожує неприємними несподіванками.
Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook.