З їх протезами навіть воюють: вітчизняні майстерні приходять на допомогу військовим
Війна на Донбасі породила сотні інвалідів, які втратили кінцівки і потребують реабілітації для повернення до повноцінного життя. На поміч цим людям приходять вітчизняні ортопедичні майстерні, які не лише допомагають їм відновити життєві функції, а й вселити віру в свої можливості. Одним із таких підприємств є ТОВ «Ортотех-Сервіс ГмбХ» . Про його роботу «Вечірці» розповів директор протезно-ортопедичного виробництва Олександр Стеценко.
- Пане Олександре, розкажіть, будь ласка, коротенько про своє підприємство, щоб читачі мали уяву про те, чим воно займається.
- Наше підприємство працює в Україні з 1992 року, коли в квітні перший пацієнт отримав у нас перший протез. Ініціатором створення протезно-ортопедичної майстерні став Фрітц Кройцер із Мюнхена, який втратив ногу в Другій світовій війні і, буваючи у нас, бачив, як багато людей потребує якісних замінників кінцівок. Фахівці майстерні пройшли навчання за кордоном і мають усе необхідне оснащення для виготовлення сучасних високо функціональних штучних рук та ніг за новітніми технологіями, а також інші пристосування для полегшення життя інвалідів.
- Як війна вплинула на Ваше виробництво?
- Звісно, що виробництво значно збільшилося зі зростанням кількості травмованих у АТО. Довелося створювати нові робочі місця, запроваджувати новітні технології від закордонних виробників, з якими ми встановлюємо тісні контакти, підписуємо угоди, проводимо навчання наших фахівців в інших країнах. Для виготовлення сучасних протезів ми закуповуємо імпортні комплектуючі. Зокрема, нами запроваджено у виробництво протезів із електронним керуванням, які виконують багато функцій. Скажімо, англійський протез людської кисті може робити 14 хватів – таких, як справжньою рукою, наприклад, відкривати двері ключем, працювати комп`ютерною мишею, тримати крихкі речі. Протез має датчики, що зчитують електричні сигнали з м'язів на куксі пацієнта, які подаються до центру керування, котрий і вибирає потрібний хват кисті, що перетворюється у рухи механічних пальців, наче типові людські. Кисть по суті є невеликим комп'ютером з мікропроцесором, власним програмним забезпеченням і батареєю, прикріплена до приймальної гільзи. Саму кисть у нас не виготовляють і вона коштує близько 20 тисяч євро, а от підгонку приймальної гільзи під кожного пацієнта, його навчання, налаштування протезу і технічне обслуговування ми робимо. Окреме питання – протезування нижніх кінцівок, де працюють інші, не менш складні технології, нашпиговані мікропроцесорами, датчиками і новими матеріалами. Над їх освоєнням ми зараз працюємо. До речі, змінився й характер ампутацій – вогнепальні, міно-вибухові, з ураженням декількох кінцівок або частин тіла, що ускладнює виготовлення протезів та потребує кропіткої підгонки і налаштування. Наразі вже багато різновидів впроваджено у виробництво в Україні, тож і немає сенсу їхати за кордон. Проте багато наших воїнів хочуть плікуватися саме за кордоном, не підозрюючи з якими проблемами можуть зіткнутися згодом. Адже після первинного протезування кукса ще тривалий час може змінюватися, а значить куксоприймач потрібно підганяти і навіть переробляти. Тож їм знову доведеться виїжджати за кордон. Водночас треба розуміти, що виготовляти одразу біонічний протез руки не варто. Тож всі випадки потребують індивідуально підходу та прийняття нестандартних рішень для їх виготовлення.
- Назвіть, будь ласка, кілька прикладів складного протезування, яке довелося робити вашим спеціалістам, щоб допомогти АТОшникам.
- Сергій М. має ампутаційні кукси на рівні лівого та правого стегон, тож ми провели дуже складне протезування ніг, і він швидко навчився самостійно ходити. Зміг відкриту свою справу, має сім’ю, дітей. Живе повноцінним життям і навіть бере участь у спортивних змаганнях серед ветеранів. Це - один із небагатьох, хто зміг за короткий час так швидко відновити частково втрачені функції кінцівок Анатолій Ф. підірвався на протипіхотній міні і втратив обидві ноги. Йому також допомогли відновити функції кінцівок за допомогою наших протезів і зараз він нормально ходить і живе повноцінним життям. Станіслав Б. у вересні 2014 року від вибуху гранати втратив праву руку і ногу – йому поставили хай-тек протези обох кінцівок, складені з імпортних комплектуючих, Тепер він не лише ходить, а й робить майже все по господарству. І цей список можна продовжувати. Чимало бійців після протезування знову повернулися в зону АТО і продовжують воювати.
- Як держава допомагає колишнім учасникам АТО, котрі втратили кінцівки, і що потрібно змінити для поліпшення цієї допомоги?
- Фінансування протезування воїнів АТО було збільшено постановою Кабміну № 518 від 1.10.14 року, якою, зокрема, передбачено підвищення розміру грошової допомоги учаснику АТО на протезування (ортезування) однієї кінцівки за кордоном із 500 до 900 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За рішенням експертної комісії може бути збільшена вдвічі. Це мова йде на протезування за кордоном, в Україні ж встановлюються граничні ціни на протези за новітніми технологіями, які затверджуються наказом по Мінсоцполітики. Для більш дієвої допомоги учасникам АТО – інвалідам потрібно на державному рівні швидко реагувати на зміни, які відбуваються із запровадженням новітніх технологій, щоб ветерани не чекали місяцями затвердження цін на них і всіляких дозволів на застосування та виготовлення різноманітних протезів.
Нагадаємо, ветерани АТО створили бізнес у сфері біотехнологій.
Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram та Facebook.