Реформа в сфері ЖКХ, друга серія: знову всі в тривожному очікуванні

- Нинішня нормативно-правова база в сфері ЖКП  величезна: діє близько 30 законів і понад 100 підзаконних нормативно-правових актів, - пояснює Петро Пантелєєв. - У деяких випадках норми одного закону, суперечать чи не відповідають нормам іншого. Так, закон №417, прийнятий в 2015 році, вніс плутанину в існуюче законодавство, вивів балансоутримувачів (ЖЕКи і керуючі компанії) з системи регулювання відносин у багатоквартирному будинку. А чинний поки закон про ЖКП вимагає, щоб «балансоутримувач» був. Він потрібен для укладення договорів на управління багатоквартирним будинком.

Нібито для «вирівнювання ситуації, яка склалася», у Верховній Раді намагаються представити новий проект закону про ЖКП. Його «новації» викликають питання: як їх застосовувати? Нині реформа  житлового господарства призупинена. Спочатку в столиці жителі активно почали створювати ОСББ, організували понад тисячу об'єднань. Але  процес загальмувався. Піти «без бою і судових розглядів» від своїх недобросовісних керуючих компаній, ЖЕКів, особливо приватних, вкрай складно. У людей не виходить забрати документи на свої будівлі. Їм потрібні в новому законі такі положення, які б попереджали подібні випадки. Інакше виникне дуже погана ситуація в масштабах країни, яку можна порівняти з комунальним рабством. І влада міст і селищ не зможе вплинути на політику (не тільки цінову) всіх підприємств житлово-комунальної сфери, керуючих будинками компаній.

Нагадаю, що згідно із законом №417, для будинків, де не створені ОСББ, органи місцевого самоврядування повинні оголосити конкурс і визначити, які керуючі компанії будуть обслуговувати житлові будівлі. Підписати з ними від імені мешканців договір. До таких конкурсів КМДА готувалася, формувала з груп житлових будинків лоти, в очікуванні і від нового закону, і від уряду - типового договору між муніципалітетом - керуючою компанією. Але не дочекалася. Конкурси були відкладені.

Абсолютно не зрозуміло, і в новому законопроекті це також не обумовлено, яка буде відповідальність у місцевої влади перед людьми, якщо обслуговуюча компанія виявилася не добросовісною. Мешканцям будинків також не вийде відстоювати свої права в суді, адже вони не будуть стороною в договорі.

- Як же місцевій владі захищати мешканців, які як члени територіальних громад, вибирали собі владу для захисту своїх інтересів?

- Необхідно виписати жорсткі умови, коли справа йде про захист споживача житлово-комунальних послуг, від дій або бездіяльності обслуговуючих організацій, в тому числі і виконавців послуг з водо-тепло-газопостачання. Ми в КМДА вважаємо, що головним захисником і арбітром у цих відносинах має виступати орган місцевого самоврядування. Але проект закону спрямований начебто на самоуправління, тобто передачу жителям будинків всіх обов'язків з управління та обслуговування житла. Як показала практика, люди не готові самі управляти майном, суди не готові захищати права власників, які порушуються приватними керуючими компаніями. Судові процеси, які ведуть новостворені ОСББ з приватними ЖЕКами, як правило, закінчуються не на користь власників.

Люди обурюються і звертаються до адміністрації міста, як до останньої інстанції захисту своїх прав. Але на даний момент повноважень у міських органів на втручання в такі конфлікти немає, а в разі схвалення не виправленого законопроекту їх взагалі не буде. Громадяни залишаться один на один зі своїми проблемами.

-Є питання по керуючим компаніям, які недобросовісно працюють?

- Так. Якщо керуюча компанія буде збирати гроші з мешканців, але погано обслуговувати будинок (що вже зараз часто відбувається), а потім вирішить відмовитися від нього, то органу місцевого самоврядування потрібно чітко знати, як діяти в таких випадках, адже житлові будинки не можуть залишатися без житлово -комунальних послуг. Вийде, що потрібно буде оголошувати новий конкурс і вибирати нового управителя. Уявіть: в столиці понад 10 тисяч житлових будинків, в яких не створені ОСББ, і Київ опиниться в ситуації перманентного проведення конкурсів управителів.

Що ще сильно турбує: в законопроекті закладені чотири варіанти взаємин жителів будинків і ОСББ з монополістами за спожиті воду, опалення, електрику. Вже є в Києві випадки, коли монополіст погоджується тільки на вигідний йому варіант розрахунків і пропонує, наприклад ОСББ бути колективним споживачем, замість укладання індивідуальних договорів з кожним мешканцем. Таким чином, власник житла виявляється безправним. Це не припустимо.

- Як поставити недобросовісних управителів в рамки закону?

- Експерти пропонують передбачити в інтересах громадян України систему прямої відповідальності для постачальників послуг, жорстко обмежити права управителів (керуючих компаній). Наприклад, не віддає управитель будинок об'єднанню співвласників - штраф, не хоче монополіст укладати індивідуальні договори - також штраф. Тоді держава зможе провести якісну реформу в житлово-комунальному секторі.

- Що ще потрібно органам місцевого самоврядування для ефективної реформи ЖКГ?

- Кабінет міністрів повинен визначити перелік робіт з обслуговування житлових будинків. Які з них є обов'язковими, бажаними  і оприлюднити граничні розцінки на них. Відштовхуючись від цього, муніципалітети і бажаючі взяти в управління групу будинків ЖЕКи зможуть розрахувати тарифи по квартплаті, можна буде визначити сумлінних виконавців послуг. Наприклад, якщо на конкурсі хтось попросить 2 гривні з квадратного метра, що об’ективно мало, або 20 гривень, що надмірно багато, то такі пропозиції навряд чи будуть розглядатися на аукціоні. Знаючи урядові базові розцінки, мешканці також зможуть контролювати тарифи в своїх будинках.

Чітко не визначено як формується оплата праці для співробітників компаній, що управляють,  адже вона буде складатися з тих грошей, які вносять люди за квартиру. Хто визначить для них «розмір винагороди»? Напевне, це повинен зробити орган місцевого самоврядування, що підписує договори з переможцями конкурсу на управління групою будинків?

Тому до повного роз'яснення всіх цих найважливіших для кожного жителя країни моментів, реформа не відбудеться.

Крім того, в законі нас насторожує блок про поводження з відходами. Коли в країні «сміттєва катастрофа», не можна обходитися «косметичними поправками». Є законопроект №5835, і було б доцільно, щоб принципові положення з цього проекту стали базовими для розвитку сфери поводження з відходами. Київ, у всякому разі, кардинально змінив свою політику щодо відходів, про що ми заявили на її презентації на початку липня.

Закон повинен бути повністю зрозумілий споживачеві. Якщо його не може зрозуміти фахівець, якщо норми закону можуть по-різному трактувати юристи - це не якісний закон. Якщо норми одного закону вступають в протиріччя з нормами іншого закону, це призводить до дисбалансу в системі ЖКП.