У театрі ляльок відродили казку Кіплінга
Марія КАТАЄВА
Ширмовий спектакль за твором англійського дитячого письменника Редьярда Кіплінга раніше йшов на сцені театру, але з часом морально й фізично застарів. Режисер Михайло Урицький вирішив удихнути нове життя в улюблену класику.
- У мене було кілька побажань: ростові ляльки та відсутність традиційних декорацій з поролону або фанери, – розповів «Вечірці» режисер. – Художник Микола Данько знайшов чудовий вихід – використати на сцені гумки, які трансформуються в уявні ліани чи дерева. Крім того, ми розбиваємо стереотипи про яскраві кольори Африки, бо всі костюми в нас чорно-білі, і ця графічність має дуже виграшний вигляд.
Головний герой вистави – допитливе Слоненя, котре постійно чіпляється з питаннями про навколишній світ до старших мешканців лісу – Павіана, Бегемотихи, Страусихи та Жирафа. Самі звірі відповідей не знають, їм і так добре живеться, тож лише радіють, коли Слоненя вирушає на пошуки Крокодила, щоб дізнатися, що ж він їсть на обід. Утім, небезпечна зустріч завершується щасливо: Крокодил не зміг з’їсти Слоненя, тільки потягнув його за ніс, через що той перетворився на хобот. З’ясувалося, що такий довгий ніс є вельми корисним: ним можна діставати згори їжу, пускати пил в очі недоброзичливцям та допомагати друзям.
- Прагнення нових знань – рушій прогресу, – запевняє Михайло Урицький. – У виставі ми протиставляємо ретроградне суспільство, не здатне до змін, та істоту, Слоненя, що прагне знань і відкриттів. І це допомагає йому набути нових умінь.
Наступні покази вистави «Чому довгий ніс у слона» відбудуться 20 вересня об 11:00, 13:00 та 15:00 у Київському муніципальному академічному театрі ляльок (вул. Миропільська, 1). Дійство розраховане на дітей віком від 4 років. Тривалість – 45 хвилин.