Проблема донорів: кров перевіряють ретельніше, але її менше
… Я приходжу до тями в лікарняній палаті. У вені стирчить крапельниця з червоною рідиною. О, відкрила очі, - чую не то шепіт, не то крик, - Біжи гукни лікаря!
Наді мною схиляється обличчя в білій масці й шапочці: ” Дякую, що не померла на моїй зміні. А то зіпсувала б усю статистику.” - не розумію, чи то жарт, чи всерйоз, - ”Добре, що хоч на четверту добу оклигала. Знаєш, скільки тобі крові влили? І солдати, й міліціонери здавали…. ” .
Після тієї важкої крововтрати я ще кілька разів потрапляла у ситуації, коли моє життя рятувала донорська кров. А ще раніше, коли я прийшла до одного зі столичних пологових будинків (з усіма документами, направленнями) народжувати доньку, мені відразу сказали, що мене візьмуть лише тоді, коли я приведу двох перевірених донорів. Добре, що такі друзі були. Тому я, звичайно, й сама не могла лишатися осторонь. Часто думала про те, що кров, яка мене врятувала, обов’язково маю повернути людям. Адже щодня десятки, а то й сотні з них потрапляють в аварії, переносять складні операції. Майже кожен четвертий громадянин країни протягом життя потребує лікування компонентами крові. Тому проблеми служби крові стосуються кожної сім’ї.
Сучасна наука й медицина вже вміють майже все! Навчилися навіть замінювати більшість людських органів. Але штучної крові й досі не винайшли. Єдиним джерелом отримання компонентів крові є донор. На жаль, як засвідчують статистичні дані, донорство сьогодні переживає значний спад. За останні 10 років кількість донорів зменшилась більше ніж удвічі, що спричинило зниження обсягів заготівлі крові. У той же час жодна медицина світу не може існувати без служби крові.
- Міжнародна практика свідчить, що для забезпечення донорською кров'ю та її компонентами необхідно, щоб на 1000 населення припадало 30-40 кроводач на рік. В Україні цей показник становить близько 18. До того ж, у зв'язку із загостренням проблеми інфекційної безпеки донорської крові в нашій країні щорічно вибраковується більше 5% від усієї заготовленої, – розповідає зав. відділенням трансфузіології Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» Дмитро Перетятько, - Нині донорська кров перевіряється на чотири основні інфекції, що передаються із кров'ю, а не на дві, як це було раніше. І жодна доза не переливається без належної перевірки, – відзначив лікар, - Але, на жаль, наша лікарня не має найголовнішого апарату, який дає змогу відділяти віруси й тестувати плазму – автоматичного плазмоекстрактора. Це дуже дороге обладнання, як і препарати для такого тестування. Точно знаю, що такий апарат є в Білій Церкві, у Київському обласному центрі переливання крові.
Київське відділення Товариства Червоного Хреста України вирішило долучитися до благородної справи – донорства і разом із міським центром переливання крові оголосили День донора на Подолі. Дали оголошення і в УНІАНі, й на Фейсбуці….. Але акція виявилася дуже невдалою. За півдня до Подільського відділення ЧХ, що заховане з внутрішнього боку районного Будинку дитячої творчості, прийшло зо два десятки людей. Але кров здало всього восьмеро (серед них – і кореспондент). Всіх інших забракували: недостатня вага, низький гемоглобін, негативні печінкові проби тощо. Всього зібрали 3600 літрів крові.
- Мабуть, дається взнаки літня спека, - каже одна з організаторів акції Альона, - Ми навіть самі не очікували, що буде так мало людей. Спробуємо повторити акцію у вересні, коли закінчаться відпустки й канікули у студентів.
Додайте до цього ще й страшенну духоту і не зовсім добру організацію: кров брали на двох зсунутих один до одного столах, один із яких – звичайний письмовий стіл зі зламаною кришкою (навіть без підстилочки). Донор, яка намагалася вмоститися на цей стіл, ледве не впала разом із стільницею (добре, що ще без голки у вені!).
Не очікували такої незначної кількості донорів і медики столичного Центру крові. Але кожна краплина цінна. Медики кажуть, що в Києві зараз може спостерігатися дефіцит донорської крові, бо запасів немає.
А якщо, не дай Боже, кров необхідна буде саме вам? То, може, варто прийти до будь-якого Центру переливання крові й поповнити запас цього безцінного компоненту?