Чи справді українці не вміють економити: просте порівняння
Як передає eizvestia, епопея із заявами Андрія Реви почалася з його коментарів щодо даних Державної служби статистики про те, що 50% витрат українців припадає на їжу. Іменитий спікер не врахував, що рівень витрат на їжу не показує реальні витрати із загального обсягу бюджету домогосподарства. Спробуємо пояснити.
Якщо порівняти дані Євростату та Державної служби статики, дійсно виходить, що в Україні на продукти харчування витрачалося приблизно 49,8% доходу, а в ЄС 12,3% від середнього доходу домогосподарства.
Проте, найцікавіше у різниці річних витрат, який припадав на домогосподарство: в ЄС - це 32500 євро на рік, тобто приблизно по 2700 євро на місяць, в перерахунку на гривні це 81000 грн в місяць. Правда, ця цифра дається із застереженням, що вона порахована за купівельною спроможністю, тобто з урахуванням різниці в рівні цін, скажімо, в Румунії і Німеччини.
Формально міністр Рева мав рацію, усереднено українці витрачають на їжу (крім алкоголю) більше європейців, проте це лише формально. При розрахунку купівельної спроможності враховуються ціни на послуги, які призводять до того, що перекручується статистика по продуктам харчування. Той, хто хоч раз був в Польщі, Угорщині, Німеччині чи Великобританії, знає, що вартість продуктів харчування приблизно однакова, щось дорожче, щось дешевше, коливання за окремими товарними позиціями можуть бути в межах 50%, але в цілому продуктова кошик коштує приблизно стільки ж, скільки і в Україні.
Правильний, а неформальний аналіз даних Євростату та Державної служби статистики наочно показує, що закиди в тому що «українці занадто багато їдять» ні до чого крім як до подразнення в суспільстві наводити не можуть. Україна в порівнянні з ЄС - дуже бідна країна. У бідних країнах дуже великий відсоток витрат йде на їжу. Причому це не якийсь тренд СНД або Азії, це тенденція, яку видно і в самому ЄС. Так, найбільший відсоток витрат на їжу в ЄС у Румунії. Румуни витрачають на їжу більше 30% своїх споживчих витрат. Литовці, естонці латвійці витрачають на їжу близько 20%, а ось австрійці, німці, данці - всього близько 10%.
Власне, складається враження, що влада намагається відверто перекручувати дані задля виправдання рівня економічного розвитку країни, у якій вирує корупція. «Затягування пасків» може бути цілком логічним, у разі коли чиновники своїм прикладом покажуть тимчасовість обмежень.
Нагадаємо, прем’єр-міністр обіцяє кардинальні зміни вже за три роки.
Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал «Вечірнього Києва» у Telegram!